«Бурштинова лихоманка» – так прозвали масштабний незаконний видобуток «сонячного каменю» на півночі Рівненщині, спалахнула в 2014 році. Її пік припав на 2015-2017 роки. Копачі-нелегали за допомогою мотопомп добували бурштин з-під землі. В гонитві за швидким збагаченням, старателі знищували гектар за гектаром лісових насаджень півночі Рівненщини.
Після ухвалення Верховною Радою України у 2019 році закону про регулювання видобутку бурштину, свавілля бурштинокопачів пішло на спад. Адже закон передбачав кримінальну відповідальність за нелегальний видобуток цінного каменю. Окрім цього за роки нелегального видобування бурштину, ринок перенаситився ним. На початку 2020-х років гостро постало питання про відновлення грунтів та лісових насаджень на Сарненщині, Володимиреччині, Зарічненщині та Дубровиччині. Тому, що на місцях незаконного видобутку бурштину замість зелених лісів з’явилися мертві пустелі, пише rivne.name.
Ухвалення закону про регулювання видобутку бурштину
Вирішити проблему незаконного видобутку бурштину на Рівненщині на регіональному рівні було вкрай складно. Попри те, що існував закон про надра та підзаконні акти, які регулювали сферу користування надрами, в середині 2010-х років гостро стояло питання про прийняття чіткого закону про регулювання видобутку бурштину.
В грудні 2019 року Верховна Рада України таки ухвалила відповідний закон. Він передбачав видачу дозволів на видобуток на певних земельних ділянках, а також вносив зміни до Земельного кодексу, яким передбачалося проведення розвідувальних робіт щодо пошуку покладів бурштину. Та, напевно, найголовнішим аспектом стало запровадження кримінальної відповідальності за незаконний видобуток «сонячного каменю», а також відповідальністі за недотримання вимог рекультивації.
Після прийняття згаданого закону було видано низку дозволів на легальний видобуток «каменю сонця». А нелегальний видобуток бурштину пішов на спад. На початку 2020-х років масовий нелегальний видобуток цінного каменю вдалося припинити, хоч поодинокі випадки цього явища все ще траплялися.
Наслідки «бурштинової лихоманки» на Рівненщині
«Бурштинова лихоманка» на Рівненщині породила низку негативних наслідків. По-перше, населені пункти, де нелегально видобували бурштин, стали надзвичайно криміногенними – швидко виріс рівень злочинності. По-друге, стрімке незаконне збагачення на бурштині знецінювало легальну працю. Частими випадками були, коли діти та підлітки переставали відвідувати заняття в школі та залучалися до «вимивання» бурштину.
І, по-третє, окрім соціальних наслідків, «бурштинова лихоманка» завдала півночі нашої області серйозних екологічних наслідків. Після себе старателі залишали викорчувані дерева і кущі та знищені родючі шари грунту. Незаконний видобуток бурштину також призводив до змін гідрологічного режиму навколишніх озер, річок, боліт та популяції біорізноманіття.
В мережі Інтернет неодноразово можна було побачити краєвиди рівненського Полісся, які радше нагадували місячні кратери або пустелю. Дивлячись на такі кадри, складно було уявити, що колись на місці понівеченої землі буяла рослинність.
Ліси півночі Рівненщини потребували відновлення
Після років варварських набігів бурштинокопачів, ділянки, де видобувався бурштин, потребували рекультивації, тобто, відновлення. Загалом, станом на початок 2020-х років, на рекультивацію чекали десять тисяч гектарів нашої області.
Поступово на півночі Рівненщини місцеві лісівники почали засаджувати пошкоджені ділянки лісу саджанцями сосни. На щастя, ліси здатні і до самовідновлення. Тож, поруч з насадженими лісівниками деревами виростали й самосіви. Переважно це були сосни та берези.
Попри появу нових деревець на пустках, які виникли на місці видобутку бурштину, екологи прогнозували, що на відновлення грунтів та лісів півночі Рівненщини підуть десятки, а то й сотні років. А місцеві лісівники переймалися, аби на ділянки, де відбулося заліснення, знову не навідалися бурштинокопачі. Адже відновлення природи після такого хижацького видобутку «сонячного каменю» обходиться дуже дорого. І мова тут зовсім не про гроші.
