Сарненський історико-етнографічний музей — це культурний осередок Рівненської області, який зберігає багату історичну спадщину краю. На його території знаходиться скансен — музей просто неба, який є відтворенням поліського села межі ХІХ-XX століть. Там можна побачити хату бідного сільського жителя, кузню, садибу селянина середнього достатку та каплицю. Окрасою скансену є справжній стародавній млин, якому понад 125 років, пише сайт rivne.name.
Коли спорудили млин та який вигляд він має
Вітряний млин, розташований у скансені у Сарнах, був побудований у 1898 році. Він є триповерховою спорудою 8,4 метра заввишки. На першому поверсі розташовується масивна опора, а на третьому — жорна.
Млин у Сарнах є стовповим вітряком. Його дерев’яний корпус закріплений на вертикальному дерев’яному стовпі, який виконує роль опори. Завдяки цьому вітряк можна обертати навколо стовпа, щоб його крила завжди були спрямовані у бік вітру.
Основна конструкція, механізми та внутрішні елементи млина збереглися в їхньому первісному вигляді. Відновлені були тільки зовнішні дошки.
Як млин опинився у сарненському скансені
Музей відкрили у Сарнах у 1974 році. Спочатку він був краєзнавчим, а у 1989 його статус змінився на історико-етнографічний. У 1978 почав формуватися музей просто неба.
У 80-х роках XX століття старовинний млин перевезли з села Синів Рівненського району. Щоправда, тоді населений пункт належав до Гощанського району.
Коли вітряк привезли до скансену, там вже була хата селянина середнього достатку. Розташовувалася там і курна хата — традиційне житло, яке не має димаря. Дим від печі або відкритого вогнища, яке використовувалося для опалення і приготування їжі, виводився назовні через спеціальний отвір у стелі, двері або вікна. Одночасно з вітряним млином до скансену у Сарнах перевезли й каплицю XVIII століття.
Вітряк став цінним експонатом Сарненського історико-етнографічного музею. Він є популярною туристичною атракцією та символом сільської культури та життя пращурів. Пам’ятка минулого стала родзинкою музею. У 2019 році млин зі скансену у Сарнах зобразив на листівці «Вітряки України» художник Олег Яриніч, який займається популяризацією української культури.
Як відновлювали вітряк після пошкоджень
У 2018 році виникла необхідність полагодити кріплення вітрил млина. Ремонт відбувся завдяки допомозі генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металевих виробів» Андрія Михайловича Кузнірського.
У 2022 році знов виникла потреба полагодити млин. 25 червня того року вітряк отримав незначні пошкодження після ракетної атаки російських військ. У вітрилі утворилася тріщина. У грудні 2022 року Сарни накрив буревій. Через це частина вітрила обвалилася.
Директорка Сарненського історико-етнографічного музею Вікторія Дашко розповіла, що ремонт вітряка переносили через несприятливу погоду. Полагодили споруду весною 2023 року. Комунальне підприємство «Екосервіс» та Сарненська дистанція сигналізації та зв’язку надали необхідну техніку: кран та монтажну люльку. Для відновлення вітряка було куплено 2 дубові жердини. Працівники музею самотужки впоралися з ремонтом. На це їм знадобилося лише 4,5 години.
Вітряк, розташований у скансені Сарненського історико-етнографічного музею, став важливою пам’яткою культурної спадщини Рівненщини. Споруда є атрибутом життя українських селян кінця XIX століття. Перенесення старовинного млина до скансену є яскравим прикладом збереження національних традицій та історичних пам’яток. Музейні працівники піклуються про те, щоб первісний вигляд вітряка не змінився навіть після усунення пошкоджень. Завдяки збереженню оригінальної конструкції та механізмів, цей млин є живим свідком історії.
