Щоб побачити флору Карпат, Криму, Далекого Сходу, Американського чи Японо-Китайського регіону не потрібно подорожувати по світу, а достатньо відвідати Березнівський державний дендрологічний парк або Дендрологічний парк Березнівського лісового коледжу, що розташований у місті Березне Рівненської області.
Тут, у затишному куточку Західного Полісся, дружно поєдналися рідкісні дерева та чагарники з багатьох куточків світу, пише сайт rivne.name.
Як все починалося
Офіційно Березнівському дендропарку вже тридцять п’ять років, якщо рахувати від дати Постанови Ради Міністрів Української РСР від 13 лютого 1989 року №53 “Про створення державних заказників республіканського значення, ботанічного саду та дендрологічного парку”, відповідно до якої дендропарк отримав статус заповідника загальнодержавного значення.
Та, перш ніж парк отримав статус заповідника, передувала копітка робота впродовж десяти років.
Ініціатором створення парку був перший директор Березнівського лісотехнічного коледжу Національного університету водного господарства та природокористуванням Микола Миколайович Новосад.
Роботи з планування території, формування ландшафтних композицій парку, збору колекцій рослин виконувалися під керівництвом викладачів коледжу – В. М. Почаєвця
та В. А. Островської.
Впродовж десяти років на площі 30 га викладачами Березнівського лісового коледжу НУВГП було висаджено понад 1000 різного роду деревних рослин з різних куточків світу.
За задумом проєктантів, колекційні ділянки мали представляти флору різних ботаніко-географічних зон.
Так, в парку представлена флора таких ботаніко-географічних зон:
- Ліси рівнин України;
- Крим;
- Карпати;
- Сибір;
- Кавказ;
- Середня Азія;
- Далекий Схід
- Американський регіон;
- Японо-китайський регіон.
В межах зон за систематичним принципом розміщені “Сірінгарій”, “Сад жасминів”, “Розарій”, “Березовий гай”, “Вербові”.
Також окремо виділені такі колекційно-експозиційні ділянки як вхідна частина, кам’янистий сад, модульний сад, сад витких рослин, збірні екзоти, сад садових жасминів, рослини передгір’я та Червоної книги, пам’ятні посадки.
Кожен клаптик території продуманий до найменших деталей.
Доріжки вздовж парку прокладені у формі лабіринту, а їх довжина сягає семи кілометрів.
Є тут неймовірної краси штучні водойми, навколо яких висаджені різні види бузку.
Щоб відпочити й помилуватися красою довкола себе, обладнані альтанки.
А щоб побачити панораму Березнівського дендропарку, можна піднятися на оглядовий майданчик.
Загалом, в колекційному фонді заповідника налічується понад 750 таксонів, які належать до 2 класів, 47 родин, 124 родів.
Мета створення дендропарку
Першочерговою метою закладення Березнівського дендрологічного парку було створення навчальної бази для студентів лісового коледжу.
Адже навчаючись у коледжі і вивчаючи лісове господарство студентам необхідно мати практичні навички.
Так студенти мають можливість вивчати різні види дерев не з картинок, а наживо. Також можуть спостерігати за цвітінням рослин, вивчати їх плоди та особливості розвитку.
А ще в парку є різні види комах, червів, птахів, звірів.
З часом парк став улюбленим місцем відпочинку місцевих жителів.
Через деякий час сюди стали навідуватися усі, кого цікавить природа. Відвідують парк не лише жителі Рівненщини та інших регіонів України, а й іноземці.
Березнівський дендропарк є наймолодшим серед таких парків в Україні і Європі.
Переважна більшість ботанічних садів та дендропарків як в Україні, так і за кордоном закладалася одразу після Другої світової війни, тому дерева виросли високими, що часто ускладнює спостереження за їх цвітінням, плодоношенням, іншими процесами, які досліджуються.
З екскурсоводом
Щоб отримати користь у вигляді цінних знань, парком варто прогулюватися з екскурсоводом.
Досвідчені працівники Березнівського дендрологічного парку залюбки покажуть і розкажуть цікаву інформацію про кожне дерево та кожну травинку.
Так, ялиця кавказька, яка росте в парку та вже досягла висоти одинадцяти метрів, ніколи не скидає свої шишки на землю, вони поступово самостійно розсипаються. На своїй батьківщині це дерево може сягати висоти сімдесяти метрів. Цікаво, що восени вся площа під ялицею щедро вкрита білими грибами, адже дерево вбирає вологу, яку вбирають гриби, а гриби отримують органічні речовини, які має ялиця. Ось такий дружній тандем!
Мало хто знає, що дуб навесні квітне і його просто обожнюють хрущі.
Не лише гриби мирно співіснують з рослинами у парку, тут також оселилося багато тварин та птахів.
У затишному чагарнику Айви звичайної родом з Середньої Азії влаштував собі засідку яструб, який чатує на голубів та інших птахів.
Працівники дендропарку стверджують, що впродовж літнього дня у березнівському парку можна нарахувати до сімдесяти видів птахів.
Навідується до парку червонокнижний рідкісний птах змієїд, який харчується ящірками та зміями. А взимку, щоб прохарчуватися, часом прилітають білокрилі шишкарі, які дуже рідко залітають в Україну.
Антидот Юлія Цезаря
Про лікарську руту, яка росте у дендропарку, відомо було ще за часів Юлія Цезаря. Цей чагарник крім лікувальних має ще отруйні та протиотруйні властивості.
Як відомо з історії, полководець Гай Юлій Цезар боявся, що його отруять, тому використовував антидоти. За переказами, один з них – листя лікарської рути. Полководець щоранку зʼїдав по три листочки рути лікарської, чим захищав себе від цикути, яку в ті часи часто додавали у чашу з вином.
До речі, квіти рути мають жовтий колір. А славнозвісна червона рута, оспівана в піснях, – це насправді рододендрон карпатський – низькорослий вічнозелений кущ, який у червні високо на полонинах зацвітає яскраво-червоним цвітом.
«Полігон» для совенят
Березнівський дендропарк пишається своєю колекцією беріз. Їх у парку налічується сорок шість видів.
Досить цікавими та рідкісними є: береза даурська, блакитна, темна та жовта берези.
Сибірська ботаніко-географічна зона парку представлена величними кедрами, які зовні нагадують сосни.
Це дерево цікаве тим, що воно починає пізно давати шишки, в яких містяться горішки, що мають цілющі властивості.
Якщо кедр росте на галявині, то він починає плодити через сорок років, тоді як у густому лісі – через цілих сімдесят років.
Поспішати йому немає куди, адже його тривалість життя становить 400-450 років.
А в Американській ботаніко-географічній зоні ростуть ялинки, хвоїнки яких пахнуть апельсином та лимоном.
Ще в парку є «полігон» для совенят. Так жартома працівники парку називають зону, де ростуть липи. Крони дерев там настільки щільно зімкнулися, що трава під ними не росте. Працівники парку довго не могли зрозуміти, чому сови не селяться на високих деревах, а обирають ці липи. Згодом студенти дослідили, що коли зʼявляються маленькі совенята, сови їх під липами вчать полювати на мишей, адже на листі мишок дуже добре видно.
Найкраще приїздити в Березнівський дендропарк навесні, коли рослини починають цвісти, розповсюджуючи ніжні аромати та милуючи око різними барвами квітів. Обовʼязково відвідайте цей чудовий куточок живої природи.
