Для більшості рівнян харчові рештки чи агровідходи — це непотріб, якого слід якомога швидше позбутися. Проте для енергетики це цінний відновлюваний ресурс. Завдяки біогазовим технологіям органічне сміття перестає отруювати довкілля та використовується для генерації електроенергії та тепла. Таке рішення має низку суттєвих переваг:
- скорочує обсяги звалищ;
- зменшує викиди парникових газів;
- посилює енергонезалежність громад.
На Рівненщині успішно реалізовуються біогазові проєкти, а потужний аграрний сектор області відкриває великі перспективи для нових інвестицій. У цій статті на rivne.name розберемося, як працює технологія перероблення органіки, де та з яких відходів у Рівненській області вже виробляють біогаз і чому цей напрям є критично важливим для регіону.
Як зі звичайних відходів отримують біогаз
На відміну від сонячних чи вітрових електростанцій, біогазові комплекси не залежать від погоди. Їхнім головним ресурсом є органічні відходи:
- харчові рештки;
- гній;
- курячий послід;
- рослинна сировина;
- органічна частина побутового сміття.
Коли така сировина розкладається без доступу кисню, спеціальні бактерії виробляють біогаз — суміш, основу якої становить метан. Після очищення його подають до когенераційної установки, де газовий двигун обертає генератор і виробляє електроенергію. Тепло, яке виникає під час процесу, також використовують для опалення чи виробничих потреб.
Найцінніше в технології те, що вона дозволяє отримувати енергію з відходів, які в іншому випадку лише накопичувалися б на полігонах або створювали екологічні проблеми. Крім електроенергії та тепла, після перероблення в біореакторах залишається органічний залишок — дигестат, який після відповідної підготовки може використовуватися як добриво.
Такі рішення застосовують і на Рівненщині. У нашій області є відразу кілька джерел органічної сировини, яку можна використовувати для вироблення біогазу. Це побутові відходи, що накопичуються на полігонах, а також аграрний сектор із тваринницькими господарствами та рослинництвом. За інформацією Департаменту екології Рівненської ОДА, станом на початок 2024 року в області було зареєстровано 364 полігони та звалища твердих побутових відходів, із яких 357 діють. Щороку там накопичується близько 1,2 млн м³ побутових відходів. Значна частина цього обсягу містить органічну фракцію, яка потенційно може стати джерелом біогазу.
Показовим є і приклад Рівного. Згідно з муніципальними енергетичними документами, міський полігон працює ще з 1959 року. Дослідження морфологічного складу відходів показують, що найбільшу частку в них становлять саме харчові відходи — майже 30%. Саме вони під час анаеробного розкладання утворюють найбільше біогазу. За розрахунками фахівців, з однієї тонни відходів щороку може утворюватися близько 5–6 м³ біогазу, у якому приблизно 55% становить метан — основне паливо для виробництва електроенергії.
Потенційні джерела сировини для біогазових установок описані в таблиці.
| Джерело органічної сировини | Як утворюється біогаз | Кінцевий продукт |
| Органічні побутові відходи на полігонах | Природний розклад без доступу кисню | Електроенергія, тепло |
| Гній великої рогатої худоби | Анаеробне зброджування у біореакторі | Біогаз, електроенергія, тепло, органічне добриво |
| Свинячий гній | Анаеробне зброджування у біореакторі | Біогаз, електроенергія, тепло |
| Курячий послід | Анаеробне зброджування у біореакторі | Біогаз, електроенергія, тепло |
| Рослинні залишки та силос | Анаеробне зброджування у біореакторі | Біогаз, електроенергія, тепло, органічне добриво |
| Осад стічних вод | Анаеробне зброджування на очисних спорудах | Біогаз, електроенергія, тепло |
Як біогазову технологію реалізували на полігоні Рівного
Найвідоміший приклад використання біогазу на Рівненщині — міський полігон твердих побутових відходів поблизу Бармаків. У 2017 році там запрацювала перша в області біогазова електростанція, яку реалізувала група компаній «Укртепло».
Принцип її роботи доволі простий. Органічні відходи, що роками розкладаються без доступу кисню, виділяють звалищний газ із високим вмістом метану. Щоб він не потрапляв в атмосферу, на полігоні пробурили 24 свердловини та облаштували 4 газозбірні пункти. Далі газ проходить осушення й очищення, після чого надходить до когенераційної установки, яка виробляє електроенергію.
Потужність установки становить 0,5 МВт. За даними «Екоклубу», вона здатна щороку використовувати 2,5–4 млн м³ біогазу та виробляти понад 4 млн кВт·год електроенергії. У Муніципальному енергетичному плані Рівного також зазначено, що станція працює на когенераційному модулі Jenbacher JMS-320, а весь вироблений обсяг електроенергії надходить до об’єднаної енергосистеми України.
Позитивний ефект такого рішення полягає не лише у виробництві електроенергії. Уловлюючи метан, станція суттєво скорочує його викиди в атмосферу, а це зменшує ризик займання полігону та негативний вплив на клімат. За оцінками, наведеними в Муніципальному енергетичному плані Рівного, щороку це дозволяє запобігти викидам 10–12 тисяч тонн CO₂-еквіваленту.
Як аграрні відходи стають джерелом енергії на Рівненщині
Полігони твердих побутових відходів — не єдине джерело біогазу. Для Рівненщини, де сільське господарство є однією з ключових галузей економіки, не менш перспективною сировиною є відходи тваринництва та рослинництва. Гній, курячий послід, силос кукурудзи й інші органічні залишки можуть перероблятися у спеціальних біореакторах, виробляючи біогаз для генерації електроенергії та тепла.
«Деметра Біоенергія»: біогаз із гною та силосу
Один із найвідоміших прикладів в області — підприємство «Деметра Біоенергія» у Дубенському районі. Там біогазовий комплекс працює на свинячому гної та силосі кукурудзи. Потужність установки становить 0,527 МВт, а вироблену електроенергію підприємство використовує для власних потреб і продає в загальну мережу за зеленим тарифом. Такий підхід дозволяє одночасно утилізувати органічні відходи, зменшувати витрати на енергоресурси та мати додатковий дохід від продажу електроенергії.
Агропромислова група «Технологія»: найбільший біогазовий проєкт Рівненщини
Якщо «Деметра Біоенергія» демонструє, як біогазові технології вже працюють на Рівненщині, то агропромислова група «Технологія» планує реалізувати один із наймасштабніших проєктів у цій сфері. У травні 2026 рівненські ЗМІ повідомили, що біогазовий завод будують поблизу села Рідків Крупецької громади Дубенського району на земельній ділянці площею майже 9 гектарів. Як сировину використовуватимуть:
- гній великої рогатої худоби;
- курячий послід;
- кукурудзяний силос.
За проєктом підприємство зможе виробляти до 15 млн м³ біогазу, до 6 млн м³ біометану та до 25 тис. МВт·год електроенергії на рік. Частину виробленої електроенергії використовуватимуть для потреб самого комплексу, а надлишок продаватимуть у мережу. Біометан після очищення планують подавати до газотранспортної системи України. Для обслуговування комплексу передбачено близько 35 робочих місць.
Біогазові технології демонструють, що органічні відходи можуть бути не лише екологічною проблемою, а й цінним ресурсом. Досвід Рівненського полігону твердих побутових відходів, біогазового комплексу «Деметра Біоенергія» та нових інвестиційних проєктів у сфері біоенергетики свідчить, що такі інженерні рішення вже знаходять практичне застосування в області.
Для Рівненщини, де поєднуються потужний аграрний сектор і значні обсяги органічних відходів, розвиток біогазових технологій сприяє розвитку децентралізованої енергетики, ефективнішому використанню місцевих ресурсів, практичнішому поводженню з відходами. Тому вироблення біогазу є одним із найвдаліших інженерних рішень, яке поєднує турботу про екологію, економічний розвиток та енергетичну безпеку.
