Бобер є найбільшим гризуном в нашій країні. Цей вид тварин здавна живе і на території Рівненщини, особливо облюбував він низовинну територію Полісся, яка багата на річки та болота. Проте зустріти цього пухнастого гризуна можна було навіть і містах – не лише в колишніх районних центрах, а й в самому Рівному.
Як відомо, бобри – це інженери в природі. Адже вони споруджують греблі на водоймах. Таким чином, вони позитивно впливають на екосистему, а кордони Рівненщини до всього ще й захищали від можливого наступу ворога з території Білорусі. Про все це і не тільки – далі на сайті rivne.name.
Для Рівненщини бобри – звичний вид
Для жителів Рівненської області бобер ніколи не був якоюсь екзотичною твариною. Це звичний представник тваринного світу у межах нашого краю. Щоправда, його популяція на теренах Рівненщини у різні роки змінювалася. Наприклад, у 1990-х роках бобрів було значно менше, аніж для порівняння в 2010-х роках. А все тому, що в минулому столітті бобри ставали жертвами мисливського полювання. Для мисливців інтерес становило, передусім, хутро бобра.
Проте з 1996 року бобер європейський (саме такий вид поширений у наших краях) охороняється Бернською конвенцією з флори та фауни. Також бобер певний час знаходився у Червоній книзі України, однак після того, як популяція цих тварин зросла, його звідти викреслили.
На Рівненщині бобри робили, як і корисні справи, так і часом дошкуляли власникам сільськогосподарських угідь. До прикладу, у 2018 році на водоймах Млинівщини спостерігалося справжнє нашестя бобрів. Бобри активно гризли дерева, робили так звані загати і цим змінювали вигляд водойм.
Чимало бобрів мешкало й на Березнівщині. Дослідники вважають, що саме на Березнівщині з’явилися бобри-переселенці після того, як цих тварин практично винищили в 1950-х роках. Тут навіть є річка Бобер, а ще зоологічний заказник «Брище», створений для охорони цих гризунів.
Чимало бобрів свого часу оселилося й на території Рівненського та Поліського природного заповідників.
Вхід до хатини бобра, зазвичай, розташовується нижче від рівня води – в норах під берегом. Для того, аби їх дім був більш захищеним, тварини роблять загати. Основний раціон їх харчування – це трав’янисті рослини. А ось риби бобри не їдять – це вигадка.
Повертаючись до місць поширення бобрів, то їх також можна було зустріти поблизу славнозвісного Тунелю кохання, що в Клевані. У 2015 році ці чотирилапі звалили тут з десяток дерев, які утворювали тунель, спорудили велику хатину та цілу систему дамб. Однак місцеві жителі не вважали їх проблемою, а радше привабою для туристів.
Облюбували бобри й саме Рівне. У 2023 році пухнастих тварин помітили на річці Устя. Зокрема, мешканці району Гідропарк спостерігали, як зростала кількість погризених бобрами дерев. Рівняни переймалися, чи бува не впадуть ці дерева і не завдадуть шкоди людям. А зоологи у свою чергу радили переселити цих тварин подалі від людських помешкань, задля блага самих же бобрів.
Поліські бобри надійно захищали кордони
У 2023 році в інформаційному просторі України активно жартували про «поліських бойових бобрів». Як виявилося, на кордоні з Білоруссю, режим якої підтримував повномасштабне російське вторгнення в Україну, ці пухнасті гризуни збудували цілу систему укріплень. Місцева влада та прикордонники констатували, що результати діяльності бобрів однозначно підсилюють обороноздатність рівненського Полісся. Адже рови, які тут утворилися завдяки бобрам, глибиною були по пояс людині.
Тож, як-то кажуть, жарти жартами, але і бобри, самі того не знаючи, підсилили оборону наших кордонів.