Чи знали ви, що в надрах Рівненщини знаходиться найчистіша в Україні крейда? Так, запасами цієї корисної копалини ми поступаємось іншим областям нашої країни, проте можемо похвалитися крейдою практично без жодних домішок із сумарним вмістом кальцію та магнію 99,9%. Така чиста сировина використовувалася у промисловості, сільському господарстві, зокрема, для виробництва комбікормів, пише rivne.name.
Отож далі ми ознайомимося з історією та особливостями видобутку крейди на Млинівщині та Здолбунівщині.
Видобуток крейди на Млинівщині
Багато мільйонів років тому територія Рівненщини виглядала зовсім інакше і як стверджують деякі дослідники тут колись було море. Відповідно, рослинний і тваринний світи теж мали зовсім інший вигляд. Про часи до нашої ери можуть хіба що нагадувати поклади корисних копалин, яким мільйони років, а також викопні смоли, такі як бурштин.
Крейда – це одна із тих порід, яка формувалася мільйони років із залишків організмів, які проживали у морях. Ось чому на місці покладів крейди зустрічаються рештки морських черепашок.
У нашій країні нараховується близько 60 родовищ крейди. Основні запаси цієї корисної копалини зосереджені на Донеччині, Харківщині та Луганщині. Проте свого часу активний видобуток крейди розпочався і в інших областях, зокрема, на Рівненщині.
У нашій області одним із найвідоміших місць видобутку крейди є Торговицьке родовище. Воно знаходиться за 17 км від селища міського типу Млинів в селі Торговиця (звідси й походить назва самого родовища). Крейда з Млинівщини характеризується екологічністю та високим вмістом кальцію в сировині. А ще це найчистіша крейда в Україні.
За видобуток крейди із родовища на Млинівщині свого часу взялося підприємство «ВіП-АКВАРЕЛЬ». Компанія здійснювала повний цикл переробки, починаючи із добування її в кар’єрі, переробкою на власних потужностях і завершуючи фасуванням.
Як же добували крейду? Найчастіше це були відкриті кар’єрні розробки. Отримані брили подрібнювали і поміщали у воду. А при перемішуванні частинки кальцію спливали. Згодом їх висушували і використовували у різних цілях. А неперероблені брили відправляли на випал для отримання вапна.
Згадане вище підприємство «ВіП-АКВАРЕЛЬ» спеціалізувалося на виробництві крейди сепарованої, крейди кормової та крейди для розкислення ґрунтів. Сумарний вміст кальцію та магнію в добутій на Млинівщині крейді сягав 99,9%. Саме таку чисту крейду й використовували для виробництва комбікормів або ж давали її тваринам у тому вигляді в якому вона є.
Крейда на Здолбунівщині
Перенесемся із Млинівщини на не менш мальовничий куточок нашої області – Здолбунівщину. Адже тут теж у землі залягають поклади крейди. Родовище якісної крейди було знайдено поблизу міста Здолбунів у 1870-х роках. Однак, як свідчать деякі джерела, про крейду на околицях міста здолбунівчани знали давно і відповідно видобувати її почали значно раніше, аніж в 70-х роках XIX століття.
Додамо, що у цей період однією з численних меншин на території тогочасної Волині були чехи. На території Волинської губернії вони мали значні преференції. А у 1870 році тодішній російський імператор Олександр II видав постанову, яка дозволяла чехам вільно купувати землю, звільняла їх від сплати податків та обов’язкової служби у війську.
Після цього на величезні запаси крейди біля Здолбунова звернули увагу чеські брати Єленики. Зовсім скоро поблизу Здолбунова вони побудували цементний завод. Відтоді почався масштабний видобуток крейди для виготовлення цементу.
З роками кар’єр поблизу Здолбунова, де видобували крейду, заповнився водою. Поєднання водоростей з крейдою подарувало воді незвичний бірюзовий відтінок, через що це місце прозвали Здолбунівськими Мальдівами. Однак відпочивальникам не радили тут купатися, адже поблизу продовжувався видобуток крейди.
Ось такими крейдяними багатствами природа щедро нагородила Рівненщину!