Рівненщина славиться родючими грунтами та працьовитими людьми. Ще не так давно в нашому регіоні активно та успішно працювали 6 цукрових заводів: у Шпанові, Мізочі, Бабині, Корці, Оженіно та Дубно. Дубенський цукровий завод свого часу був гордістю не лише Рівненської області. Про нього позитивно відгукувалися закордонні партнери. Головну продукцію підприємства використовували у різних галузях промисловості. Завод сміливо конкурував з подібними установами нашої країни та показував високі результати своєї діяльності. А все завдяки мудрим рішенням керівників цукроварні. Кожен з них постійно намагався модернізувати виробничі процеси та автоматизувати робочі моменти. Про найкращі роки існування цукрового заводу та про останні його успіхи ми і поговоримо у цій статті на rivne.name.
Як з’явився Дубенський цукровий завод
До 1957 року на місці, де в майбутньому з’явиться одне з найкращих підприємств Рівненської області, була звичайна цілина. Завод будували протягом трьох років і вперше він запрацював 12 грудня 1960 року. Вже через п’ять днів на підприємстві виробили першу тонну цукру. Словами не передати, наскільки важким був шлях від моменту закладення першого каменю до моменту запуску повноцінного процесу переробки цукрового буряка. Але всі завжди з чогось починали і не завжди все виходить з першого разу.
Першим директором Дубенського цукрового заводу призначили Іллю Володимировича Гордієнка. Свою посаду він старанно обіймав з 1957 по 1964 роки. Спочатку потужність підприємства не була високою. За добу на заводі могли переробити до 2,5 тисяч тонн цукрового буряка. Це не влаштовувало керівництво, тому шукали шляхи підвищення ефективності виробництва.
Перші суттєві успіхи відбулися за часів нового директора в період з 1974 по 1979 роки. За роки керівництва Володимира Олексійовича Фесика здійснили повну реконструкцію цехів. Такі рішення вплинули на збільшення добової переробки сировини. Тепер на цукровому заводі за добу могли переробити до 4 тисяч тонн солодких коренів. Майже все попереднє обладнання замінили більш сучасним, а також збудували нове вапнякове відділення з двома печами, реконструювали бурякопереробний цех та проведено ще низку важливих змін. На цьому керівництво не зупинилося і щороку запроваджувало технологічні новинки.
Діяльність заводу за часів керівництва Данила Корилкевича та отримання сертифікату якості
Наступним директором цукрового заводу став Данило Корилкевич. Його призначили керівником у 1987 році, а обіймав посаду до 1998 року. Новий директор успішно перейняв естафету своїх попередників та взяв курс на збільшення виробничих потужностей підприємства. За його часів на заводі щодоби могли переробити до 5 тисяч тонн сировини. Крім того, Данило Корилкевич відзначився не лише турботою про діяльність підприємства. За його сприянням відбулася розбудова мікрорайону цукровиків.
Новий керівник вміло підбирав кваліфіковані кадри та мудро управляв своїми співробітниками. Фінансові показники стрімко зростали, а це дозволило збудувати новий сокоочисний цех та тракт подачі сировини.
Перед кожним директором стояли три найважливіші завдання: автоматизація виробничих процесів, мінімізація енергозатрат та поліпшення якості продукції. З кожним роком на заводі впроваджували новинки та змінювали застаріле устаткування.
Цукровий завод працював на двох котлах: один з них використовував природній газ, іншому для роботи потрібне було вугілля.
Наступним етапом стало встановлення відеокамер, що дозволило краще контролювати процес надходження цукрового буряка на підприємство та уникати неприємних ситуацій.
Всі ці вдосконалення привели до того, що на Дубенському цукровому заводі вирішили запровадити систему управління якістю за стандартом ДСТУ ISO 9001-2001, а сертифікат відповідності видали восени 2008 року.
За час свого існування цукроварня у м. Дубно не лише славилася в межах своєї країни, а й впевнено себе представляла на закордонному ринку. Дубенський цукор використовували у кондитерській, масло-жировій та інших галузях вітчизняної промисловості. Закордонні партнери високо цінували та купували гранульований жом та мелясу Дубенського заводу.
Розбудова мікрорайону цукровиків
Діяльність цукрового заводу з кожним роком покращувалася. Керівники приділяли значну увагу соціально-побутовим проблемам. У першу чергу вони турбувалися про надання житла цукровикам та втілювали у життя інші будівельні проєкти.
У 1987 році у мікрорайоні Дубенського цукрового заводу з’являється чотирьохквартирний житловий будинок та добудовується дитячий ясла-садок на 50 дітей. Наступного року будують сорокап’ятиквартирний житловий будинок та два чотирьохквартирні.
У 1989 році при заводі функціонує власна їдальня на 100 чоловік та завершується будівництво школи, розрахованої на 440 дітей. Крім того, з’являються ще два чотирьохквартирні житлові масиви. У 1990 році при школі збудували басейн та ввели в експлуатацію теплицю на 1200 квадратних метрів.
У 1991 році будують восьмиквартирний будинок, а наступного року з’являється великий будинок на 102 квартири.
У 1992 році приступили до будівництва Свято-Покровського собору. Будівельні роботи завершили в 1997 році.
Потурбувались і про газифікацію мікрорайону цукровиків. Перші роботи розпочали в 1993 році.
У 1996 році здійснили реконструкцію ресторану “Дубно”, який став власністю цукрового заводу. Також цього року здали в експлуатацію ще один чотирьохквартирний будинок.
2000 рік відзначився реконструкцією готелю, розташованого у центрі міста. Його також придбала компанія та привела до ладу прилеглу територію. Готельно-ресторанний комплекс “Дубно” став однією з візитних карток міста.
У 2008 році виділили кошти на позолоту центрального куполу Свято-Покровського собору. Данило Корилкевич не лише опікувався цієї святинею. Завдяки його фінансовій підтримці з’явилися церкви у с. Шпаків (Рівненський район), в с. Гавареччина (Золочівський район) та чоловічий монастир у с. Білий Камінь (Золочівщина).
Не лише ці проєкти втілювали у життя. Постійно фінансувалися дитячі заклади, дитячі творчі колективи. Фінансова підтримка спрямовувалася на розвиток науково-пошукової та культурно-просвітницької діяльності місцевих діячів.
Вихід компанії на сільськогосподарський ринок
Збільшення обсягів переробки цукрового буряка стало причиною виходу компанії на сільськогосподарський ринок. Цей крок був передбачуваним та ретельно спланованим. Для цього були підготовлені всі ресурси, що дозволило швидко заявити про себе на найвищому рівні.
На балансі цукрового заводу були не лише землі Рівненської області. Оброблялися поля і в сусідніх Львівській та Тернопільській областях. В основному землі використовували для висівання та вирощування цукрового буряка. Проте деякі господарства відводили під зернові та ріпак.
Компанія поступово збільшувала кількість орендованої землі. Відповідно це потребувало постійної купівлі новітньої техніки або заміни застарілого устаткування. Лише за період з 2006 по 2007 роки на придбання сільськогосподарської техніки виділили близько 8 мільйонів доларів.
Як і в більшості подібних компаній, у назві цукрового заводу відбулося декілька змін. У 1995 році з’явилася назва ВАТ “Дубновантажавтотранс”. У 2007 році виникла назва ВАТ “Дакор Вест”, а в 2010 році компанія перетворилася на “Публічне акціонерне товариство “Дакор Вест”.
Станом на 2024 рік Дубенський цукровий завод призупинив свою діяльність.