Місто Костопіль, що на Рівненщині, відоме завдяки цілий низці підприємств, які розташовані тут, а саме кондитерська та меблева фабрики, деревообробні підприємства та завод скловиробів. Останнє зі згаданих підприємств розпочало свою історію на початку XX століття. А першими виробами на заводі були скляні бутлі та банки різної ємкості. Під час Другої світової війни підприємство було зруйноване. Свою діяльність Костопільський склозавод відновив у повоєнні роки. Вершиною розквіту підприємства були 80-ті роки XX ст. Після відновлення Україною незалежності розпочалася нова сторінка історії підприємства – завод об’єднав свої зусилля з Гостомельським склозаводом, пише rivne.name.
Історія становлення підприємства
Історія Костопільського заводу скловиробів сягає 1913-го року, однак перші спроби виготовлення скла у цьому місті розпочалися дещо раніше. У 1903 році костопільчани звели дерев’яну будівлю, в якій так званим «халявним методом» почали виробляти листове скло. Однак, як то кажуть, перший млинець нанівець – виготовлене скло виявилося низької якості, тому його використання та реалізація були неможливими.
Через 10 років у 1913 році з ініціативи польського поміщика у містечку було побудовано гуту – невелике підприємство мануфактурного типу, де виготовлялося скло. Варто зазначити, що друга спроба виготовлення скловиробів виявилася вдалою. Так у Костополі почали виготовляти бутлі різної ємкості та скло до гасових ламп.
У 20-х роках XX століття місце розташування гути було розширено до 1 га, а також було встановлено піч розмірами 3×3 м. Сировинною базою для костопільської гути був склобій, куди з усієї Волині возами звозили непридатні для використання вироби зі скла. Паливом для костопільської гути слугувала деревина.
Під час Другої світової війни підприємство з виробництва скла зазнало руйнувань та припинило свою роботу. Відновити діяльність завод зміг у 1946 році, розпочавши виготовлення довоєнного асортименту продукції.
У 1962 році завод було підпорядковано Львівському раднаргоспу. На початку 60-х років розпочалося будівництво цеху №2 з двома скловарними печами. Тут було запущено виробництво склоізоляторів та колб для електронних ламп.
На початку 70-х років в цеху №3 було освоєно механічну обробку скла та ситалів – склокристалічних матеріалів, які складаються з однієї або декількох кристалічних фаз.
Оскільки розвиток наукомістких галузей не стояв на місці, згодом було збудовано ще один цех – під №4, де був запущений випуск скляних підкладок для інтегральних систем. Задля цього підприємство закупило у США обладнання та комплектуючі для цеху з виробництва склокомпозиційних матеріалів.
Розквіт підприємства припав на 80-ті роки минулого століття. Тоді завод виготовляв унікальну продукцію для радіоелектронної промисловості та скловироби для побутового вжитку. На той момент на підприємстві працювало понад 3 тис. осіб.
Після здобуття Україною незалежності відбулося скорочення та зупинка деяких виробництв. Це було обумовлено змінами оборонної стратегії України.
Однак на початку XXI століття розпочалася нова сторінка історії Костопільського склозаводу. У 2000 підприємство з Рівненщини та Гостомельський склозавод (Київщина) об’єднали свої зусилля та заснували ЗАТ «Костопільський завод скловиробів».
На початку 2000-х років на підприємстві було розширено виробничі потужності, було встановлене нове обладнання, проведений «холодний ремонт» двох печей та ін..
Костопільське підприємство налагодило випуск медичної склотари, зокрема, для таких відомих фармацевтичних брендів, як «Фармак» та «Галичфарм». Окрім ємностей для медицини та побуду виготовлялася тара для парфумів.
З 2010 року завод є приватним акціонерним товариством.
Викиди в повітря забруднюючих речовин
Екологічна інспекція час від часу здійснювала контроль за якістю атмосферного повітря навколо підприємства з виробництва скловиробів у Костополі. У 2021 році Державна екологічна інспекція Поліського округу під час планової перевірки виявила, що Костопільський склозавод забруднював повітря.
Екоінспекція тоді повідомляла, що підприємство викидало у повітря забруднюючі речовини, не маючи на це відповідного дозволу. Таким чином, завод заподіяв шкоду навколишньому середовищу. За заподіяну шкоду акціонерному товариству виставили рахунок у понад 100 млн. 264 тис. гривень.
