Рівненщину складно назвати регіоном бідним на корисні копалини. В надрах нашої області або на її поверхні залягають поклади базальту, бурштину, торфу, будівельного каменю, глини, крейди будівельної. А ще існує версія, що на півночі Рівненщини є поклади алмазів.
Особливий інтерес для геологів становило село Кухітська Воля, що на Зарічненщині. У 1975 році поблизу цього населеного пункту фахівці виявили кімберліт – це магматична гірська порода в якій теоретично можуть знаходитися алмази. Проведення геологічних досліджень з метою пошуку алмазів в надрах Рівненщини з новими силами розпочалися в 2000-х роках. Чи вдалося таки знайти на півночі Рівненщині бодай один алмаз чи все це лише вигадки алмазошукачів – читайте в матеріалі на сайті rivne.name.
В радянські часи «алмазна» тема трималася в таємниці
Алмазна лихоманка на території Зарічненщини та Володимиреччини розпочалася в радянські часи, фактично одразу після завершення Другої світової війни. За переказами місцевих старожилів, буцімто тоді представники радянської влади знайшли польські документи, де йшлося про геологічні розробки кімберлітової породи – це вивержена магматична гірська порода в якій можуть бути алмази.
Мешканці Зарічненщини часто розповідали, що за польської влади на території їх рідного краю знаходили алмази. Щоправда, якихось документальних підтверджень цьому немає.
Особливий інтерес у геологів викликало невелике село Кухітська Воля, що на Зарічненщині. У 1975 році геологи виявили тут перший кімберлітовий прояв. Дослідники стверджували, що за своїм складом і набором топоморфних елементів кімберліти, виявлені на півночі Рівненщини, близькі до тих, які є в західній Якутії. Однак алмазів у знайдених в 1970-х роках кімберлітових породах виявлено не було.
Варто зазначити, що за часів радянської влади пошук алмазів на півночі Рівненщини замовчувався. Сюди приїздили цілі експедиції, однак місцевих жителів практично не інформували про те, що ведуться пошуки дорогоцінного каміння.
Відновлення пошуку алмазів на початку 2000-х років
На початку 1990-х років пошуки алмазів на півночі Рівненщини були припинені. З новими силами алмазна лихоманка відновилася на початку 2000-х років. Починаючи з 2000 року, рівненські геологи пробурили 30 свердловин для того, аби відібрати на дослідження породи, які містять мінерали-супутники алмазів. На думку дослідників, зарічненські алмази можуть залягати глибоко в надрах землі.
До слова, пошук алмазів – справа недешева. Геологорозвідувальні роботи включають в себе цілий комплекс спеціальних досліджень та робіт. А, отже, потребують спеціальної сучасної та чутливої техніки. До прикладу, в 2003 році з обласного бюджету на дослідження та розробку родовищ алмазів на півночі Рівненщини було виділено 800 тис. гривень.
На початку 2000-х років імовірними покладами алмазів на півночі Рівненщини зацікавилася найбільша у світі алмазодобувна компанія De Beers. За її кошти було пробурлено дві свердловини у найбільш перспективних місцях Рівненщини. Видобуті з-під землі зразки породи спеціалісти всесвітньо відомої компанії дослідили у своїх лабораторіях в Канаді. Згідно їх лабораторних висновків, кімберлітові трубки, тобто геологічне тіло з якого видобувають алмази, таки повинні бути на півночі Рівненщині.
Чи знайшли алмази на Рівненщині?
На поодинокі крихітні екземпляри алмазів геологи натрапляли майже по всій Україні. І Рівненщина не стала винятком. На початку 2000-х років пошукові роботи Рівненської геологічної експедиції виявилися досить плідними. Як розповідав тодішній начальник експедиції Петро Савчук, на півночі Рівненщини були знайдені кристали алмазів. Також кілька алмазів вдалося знайти поблизу села Хотинь Рівненського району.
Проте такі знахідки геологи називали випадковістю, а не закономірністю. Адже породи, в яких знаходили кристали алмазів, могли бути принесені льодовиком, який вкривав північ Рівненщини сотні тисяч років тому.
У 2015 році геологи завершили пошуки корінних покладів алмазів на Зарічненщині – алмазних родовищ не було виявлено. Однак спеціалісти рекомендували продовжувати геологорозвідувальні роботи, сконцентрувавшись на Кухітсько-Вільській площі.
