Молочна ферма на Рівненщині: історія одного сімейного бізнесу

Ігор Коц з Володимиреччини впродовж тривалого часу мріяв про заснування сімейної ферми. Однак так склалося, що на певний час довелося відкласти втілення своєї мрії. І, можливо, якби не один прикрий випадок у житті пана Ігоря, він і не повернувся би до цієї ідеї. Втім, одного дня серце підказало чоловіку, що ось він – той самий час для реалізації мрії.

Житель Володимиреччини знайшов інвестора, отримав кредит на вигідних умовах, придбав приміщення, обладнання, а головне корівок і таки запустив свій бізнес. Буквально за рік пан Коц став власником перспективного сімейного фермерського господарства. Детальніше про історію заснування ферми «Молочна альтернатива» – читайте в матеріалі на сайті rivne.name.

Відкрити бізнес допомогли інвестори

І селі Балаховичі, що на Володимиреччині, Ігоря Коца та його родину, напевно, знали всі. Чоловік разом з родиною заснував у рідному селі молочну ферму, а таке у маленькому населеному пункті точно не лишається непоміченим.

За фахом пан Ігор зварювальник, а за покликанням – господарник. Розповідав, що вперше над ідеєю створити сімейну ферму замислився ще у 2014 році. Проте згодом, зваживши всі «за» та «проти», зупинився на іншій ідеї – виробництві брикету. Придбав навіть приміщення для втілення задуму, однак коштів для повноцінного ведення бізнесу не вистачало, тож вирішив податися на заробітки за кордон. Працював там сумлінно, однак додому повернувся ні з чим, оскільки чоловікові не заплатили коштів.

Повернувшись додому після того, як, за словами пана Ігоря, його «кинули», він розумів, що потрібно щось змінювати та й п’ятьох малолітніх дітей потрібно було годувати.

Подумки знову повернувся до ідеї, яка жевріла впродовж шести років – фермерство. Спочатку житель Володимиреччини надумав розводити кіз, а потім натрапив у мережі Інтернет на статтю, в якій йшлося про інвестиційний проєкт з розвитку молочного тваринництва у селах. Реалізувався він кластером «Натуральне молоко» за підтримки ТОВ «УкрМілкІнвест».

Заручившись підтримкою рідних, пан Ігор подав заявку до інвестора. Представники кластеру зв’язалися з чоловіком, зустрілися з ним, обговорили всі деталі майбутньої справи та підписали договір.

За умовами договору, жителю Рівненщини був наданий вигідний безвідсотковий кредит на придбання приміщення для ферми, необхідного обладнання і, звичайно, корів. Запуск молочної ферми обійшовся Ігорю Коцу в 700 тис. гривень. Окупність ферми, за умови хороших надоїв, прогнозувалася за 2,5 роки.

Ферма родини Коців запрацювала наприкінці липня 2020 року на території колишнього місцевого колгоспу. Приміщення для корів сім’я викупила, тож мала нього право власності, а три гектари землі для випасу худоби та заготівлі сіна – взяли в оренду.

Роботи біля корів завжди вистачало

На момент запуску молочної ферми у родині Коців було 13 корів. Хоч це і не надто багато, як для ферми, втім роботи біля «годувальниць» вистачало. Чоловікові допомагала вся родина – дружина, діти та мама, яка свого часу 20 років пропрацювала дояркою в колишньому колгоспі.

Особисто для пана Ігоря кожен новий день починався о п’ятій ранку. А ще молочна ферма – це робота без вихідних та святкових днів, адже корівки потребують ледве не цілодобового догляду.

У теплу пору року корови майже весь день проводили на пасовиську. Доїли тварин двічі на день – доїльними апаратами. Щоденно родина Коців надоювала 130 літрів молока. Його зберігали у спеціальному холодильнику. Раз на день молочну продукцію приїздив забирати молоковоз від Рихальського заводу сухого молока, що на Житомирщині. Заготівельника підприємцеві обрали інвестори. За умовами договору, 90% надоїв потрібно було здати підприємству, а 10% можна було лишити собі. Чоловік додавав, що молоко у нього забирали трохи дорожче, аніж у населення.

Під кінець 2020 року ферма «Молочна альтернатива» у селі Балаховичі налічувала вже 16 корівок. Родина Коців планувала розвиватися й надалі та збільшувати чисельність поголів’я великої рогатої худоби.

До слова, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну наприкінці лютого 2022 року, фермер Ігор Коц забезпечував молочною продукцією наших захисників. Молокозавод, який приймав у нього продукцію, на той момент припинив свою роботу, тож чоловік щодня долав на велосипеді в одну сторону 10 км, аби здати молоко.

Наостанок додамо, що своїм найбільшим багатством чоловік вважав сім’ю, а найбільшим досягненням – перспективну молочну ферму. Справу, в яку вклав багато зусиль, ресурсів, сил та частинку серця.

Get in Touch

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.