Світ побудований на трендах, які час від часу задають відомі інфлюенсери, лідери думок, зірки тощо. Частина трендів доволі швидкоплинна та ненадовго затримується у нашому житті, інша ж – перетворюється на довготривалі звички. Особливо важливими та корисними для нашого комфортного проживання є еко-тренди. Адже від щоденних, часто рутинних, проте корисних вчинків залежить майбутнє нашої планети, пише rivne.name.
У матеріалі розглянемо еко-тренди, які можна було спостерігати у Рівному на початку 2020-х років.
Сортування сміття
Наприкінці 2010-х років у Рівному на деяких вулицях були встановлені цікаві кольорові баки – це спеціальні контейнери для роздільного збору сміття. Такі ж, як і в європейських країнах. Кольорові баки для сортування сміття, зокрема, з’явилися на майдані Незалежності, парку «Лебединка» та парку «Хімік». Купівля таких контейнерів обійшлася міському бюджету в 270 тис. гривень.
Сортування сміття – стало одним із екологічних трендів міста. Його підхопила не лише молодь, але й люди середнього та старшого віку. Проте, ніде правди діти – далеко не всі рівняни хотіли займатися сортувати сміття: пластик до пластику, папір до паперу, скло до скла і т.д. Для багатьох лишалося звичним й надалі викидати різні типи відходів в один загальний сміттєвий бак.
А ті, хто відсортовували сміття скаржилася на те, що комунальники висипали відсортовані відходи на один причіп. Це, звісно, обурило рівнян. Комунальники, у свою чергу заявляли, що їм невигідно оплачувати бензин для трьох автомобілів (для паперу, скла та пластику).
Тож, ідея зі встановленням кольорових контейнерів для різного типу сміття була, звісно, хорошою. Проте, враховуючи, вищезгадану ситуацію, ефективності від впровадження даного рішення було небагато.
Втім, це не зупиняло небайдужих до екологічних проблем міста, країни та планети в цілому рівнян і далі відповідально сортувати сміття. Чималу просвітницьку роботу щодо шляхів та можливостей сортування відходів зробила рівненська громадська ініціатива «Екологічні». Вона співпрацювала з низкою переробних підприємств та організовувала мобільні пункти прийому тих чи інших відходів: паперових стаканчиків, пластикових ємностей для зберігання рідин, старої білизни, пінопласту, так званих «шуршиків» – упаковок від шоколадок, снеків, чипсів, круп тощо.
Весною 2021 року екоактивісти запустили онлайн-платформу – мапу для комфортного сортування сміття. Платформа дозволяла жителям Рівного та Квасилова за лічені секунди знайти точки збору у будь-якому місці.
Особливістю мапи була широка мережа відміток: спеціалізовані пункти, баки для сортування, станції. Кожна точка на карті містила актуальні дані про години роботи, адресу та контакти.
Утилізація відпрацьованих батарейок
Загальновідомий факт, що відпрацьовані батарейки містять у собі низку шкідливих елементів, зокрема, важкі метали – ртуть та кадмій. Тож, використані батарейки важливо правильно утилізовувати і у жодному разі не викидати їх у сміттєвий бак чи закопувати в землю.
Для цього у Рівному були облаштовані спеціальні місця, куди можна було принести відпрацьовані батарейки. Зокрема, такі відходи приймало Комунальне автотранспортне підприємство на вулиці Володимира Стельмаха (колишня вул. Курчатова). Здати батарейки можна було і в інших локаціях міста. Контейнери для їх збору були облаштовані, наприклад, у низці супермаркетів Рівного.
Рівняни, які турбувалися про стан навколишнього середовища, сформували собі корисну звичку – здавати відпрацьовані батарейки. І, таким чином, підтримували один із екологічних трендів.
Заміна ламп розжарювання на енергоощадні лампи
У січні 2023 року в Україні стартувала програма з безкоштовної заміни ламп розжарювання на світлодіодні лампи. Проєкт профінансували Європейський Союз та уряд Франції, аби забезпечити стабільну роботу енергосистеми України в умовах блекауту, який виник через постійні атаки з боку російських окупантів.
Обміняти старі лампочки на нові можна було й у Рівному, а також інших містах нашої області. Кожен повнолітній мешканець міста міг принести не більше п’яти справних ламп розжарювання та замінити їх на нові LED.
Алгоритм дій був таким: спочатку потрібно було подати заявку на обмін лампочок в застосунку «Дія». Після підтвердження заявки впродовж п’яти днів прийти у відділення «Укрпошти» та обміняти лампи. Можна було прийти у відділення пошти й без попередньої реєстрації в «Дії», так, зокрема, робили люди старшого віку, яким було дещо складно розібратися з цифровими тонкощами. Для обміну лампочок таким шляхом при собі потрібно було мати лише паспорт та ідентифікаційний код.
Ця корисна ініціатива рівнянам сподобалася.
«Енергозберігаючі, кажуть, довше горять. А ту лампочку стару закрутиш – стрельнула, раз – і немає».
«Обміняв п’ять лампочок. Горить цілий рік. А ось ці (лампи розжарювання, – ред.) увімкнеш і незабаром згоріла».
«Уже декілька років користуюся такими лампами. Все через економію», – ділилися своїм досвідом використання LED-ламп рівняни.
Тож, відмова від ламп розжарювання та перехід на світлодіодні, безсумнівно, стали еко-трендом у Рівному на початку 2023 року.
Прийом вживаного одягу
Час від часу, чи не кожен зіштовхується з питанням – що робити з непотрібним одягом? Як позбутися вживаних речей так, аби не викидати їх на смітник.
Одяг, який не втратив свій зовнішній вигляд, рівняни могли виставити на продаж на таких популярних онлайн-платформах, як «OlX» чи «Барахолка». Чимало спільнот для продажу вживаного одягу можна було віднайти і в соціальній мережі Facebook, це зокрема, «Рівненська барахолка», «Барахолка Рівне», «Оголошення Рівне». Подібні Facebook-спільноти були й в інших містах нашої області.
У Рівному також діяло декілька комісійних магазинів, куди можна було віднести вживані речі. При цьому, одяг мав бути чистим, охайним, випраним та попрасованим. Інакше кажучи, якщо речі, які не мали товарного вигляду, продавці могли просто не прийняти. Отримати кошти за одяг можна було лише після його продажу. Частину грошей магазин забирав собі, як комісію.
Здати вживаний одяг рівняни також могли благодійним та громадським організаціям. Наприклад, рівненській міській організації Товариства «Червоного хреста» в Україні, яка знаходилася за адресою вул. Степана Бандери, 54.
Контейнери для прийому старого одягу знаходилася також у районі ТРЦ «Чайка» та поблизу Покровського собору. Крім цього вживаний одяг можна було принести й у соціальні заклади: КЗ «Рівненський обласний центр з надання соціальних послуг», Територіальний центр соціального обслуговування, а також в дитячі будинки, інтернати, лікарні та церкви.
Вирощування овочів, ягід та фруктів
Багато хто скаже, що смак домашньої, вирощеної власними руками городини не зрівняється з придбаною у магазині чи в супермаркеті. Органічна, корисна їжа уже давно стала еко-трендом. Звісно, для багатьох рівнян власна невелика земельна ділянка, де можна було б вирощувати городину, була лише мрією. Проте ті, хто мали земельну ділянку, наприклад, біля будинку чи за межами міста або на дачі, тішилися власноруч вирощеними овочами, фруктами та ягодами. Знали, що така продукція без жодної «хімії», а, отже, не принесене шкоди організму.
Кожен житель Рівного та Рівненщини міг впровадити у своє життя корисні звички, які покращили б і життя, і стан довкілля. Найголовнішою такою звичкою могло стати свідоме споживання, а саме заздалегідь планувати свої покупки, купувати лише найнеобхідніше, підтримувати місцевого виробника – це під силу кожному. Так само, як і сортування сміття, економія енергоресурсів, відмова від пластикових матеріалів та перехід на екологічні аналоги.
Достатньо лише сили волі та бажання зберегти планету чистою для себе та майбутніх поколінь.
