Ігор Рафаїлович Юхновський — людина, яку знають як талановитого науковця, мудрого політика, відданого своїй справі громадського діяча, ідейного лідера незалежної України. Його життєвий шлях тісно пов’язаний зі Львовом — містом, де фізик-теоретик робив важливі наукові відкриття, вів активну громадську діяльність, пише сайт rivne.name. Та родом Ігор Юхновський з Рівненщини.
Життєвий шлях
Народився Ігор Рафаїлович Юхновський 1 вересня 1925 року у селі Княгинине Демидівської громади. Щоправда, у той час населений пункт був частиною Дубенського повіту Волинського воєводства Польської Республіки. Юні роки Ігоря Рафаїловича пройшли у Кременці.
У 1944-му році, коли третій рік йшла Друга світова війна, Юхновському виповнилося 18 і його мобілізували до Червоної армії. Ігор Рафаїлович служив сапером та мінером. Брав участь у битві за Львів. Виконував службові завдання у Польщі. Воював і в Австрії, де і зустрів перемогу над німецькою армією.
Після завершення війни Юхновський вступив у Львівський державний університет імені І. Я. Франка на фізико-математичний факультет. Наука настільки захопила Ігоря Рафаїловича, що після закінчення навчального закладу у 1951 році, він продовжив активно займатися фізикою.
У кінці 1980-х років науковець активно включився у громадське життя. У 1990-му році Юхновський розпочав політичну діяльність.
Все, за що б не брався Ігор Рафаїлович, він доводив до кінця. Його наполегливість, відданість власним ідеалам та віра у те, що робить, дозволили досягти успіху і в науці, і у політиці, і у громадському житті.
Не стало українського науковця та патріота України у віці 98 років. Звістка про смерть Юхновського стала болісною для тих, хто знав його особисто, працював пліч-о-пліч або просто захоплювався його діяльністю.
Досягнення у науці
Наука для Ігоря Рафаїловича ніколи не була лише теорією — вона стала способом мислення, фундаментом для прийняття рішень у складних ситуаціях. Після закінчення університету він продовжив займатися науковою діяльністю. У 1954-му році після захисту наукової праці на тему «Бінарна функція розподілу систем взаємодійних частинок» Юхновський став кандидатом фізико-математичних наук. Докторську роботу з фізики науковець захистив у 1965-му, а через 2 роки отримав звання професора.
Юхновський є засновником Львівської наукової школи статистичної фізики. Його авторству належить близько 500 наукових робіт. У своєму доробку науковець має 2 монографії та 5 підручників.
Завдяки науковій діяльності Юхновського вдалося розв’язати низку важливих теоретичних питань фізики конденсованої речовини. Цьому посприяла розробка науковцем нових методів, які виявились оригінальними й потужними принципами теоретичного вивчення систем взаємодійних частинок.
З 1958-го по 1969-й Ігор Рафаїлович завідував кафедрою теоретичної фізики університету, в якому раніше навчався. Зі своїми учнями йому вдалося посприяти розвитку теорії рідин, а також розчинів електролітів, фазових переходів, металів і сплавів, критичних явищ.
Ігор Рафаїлович у 1969-му році заснував Відділ статистичної теорії конденсованих станів Інституту теоретичної фізики, який сам і очолив. На базі цієї організації у 1990-му створили Інститут фізики конденсованих систем.
У 1996-му фізиком був заснований Фонд підтримки науки. Організацію Ігор Рафаїлович створив для того, щоб підтримати проведення науково-дослідних робіт в Україні.
Юхновський вважав, що наука повинна допомагати у розв’язанні суспільно важливих проблем. Фізик працював над доцільністю застосування математичних методів в економіці та енергетиці, роботі над безпекою об’єкта «Укриття» на ЧАЕС та іншими критично важливими питаннями для країни.
Громадська діяльність
Ігор Юхновський — щирий патріот, небайдужий до долі громадян України. Науковець мав активну громадянську позицію, тому не міг не брати участь у житті українського суспільства.
У 1980-му році Ігор Рафаїлович став одним з очільників громадської організації «Всеукраїнська правозахисна організація “Меморіал” імені Василя Стуса». Її діяльність спрямована на правовий захист громадян та збереження пам’яті про жертв політичних репресій у часи УРСР та у XX сторіччі.
Юхновський виступав за примирення ветеранів УПА та Червоної армії. У 2009-му році він спільно з іншими українськими активістами створив громадську організацію «Всеукраїнське об’єднання ветеранів». Вона стала альтернативою подібним прокремлівським комуністичним ветеранським організаціям у Росії.
У 2011-му році Юхновський виступив одним із засновників ініціативної групи «Першого грудня». Організація була покликана створити простір для діалогу між різними сегментами українського суспільства та побудови нової моделі взаємодії громадян та держави.
Політична кар’єра
У 1990-му розпочалася політична кар’єра Юхновського. У березні того року його обрали депутатом Верховної Ради України. Науковець очолював парламентську опозицію, яка називалася «Народна Рада». Її члени протистояли консервативно-комуністичній більшості у парламенті та виступали за самостійність України у прийнятті економічних та політичних рішень. Ігор Рафаїлович був одним з авторів Декларації про державний суверенітет України та разом зі своїми поплічниками сприяв її ухваленню.
У 1991-му Ігор Юхновський висунув свою кандидатуру на пост Президента України.1,74 % виборців віддали голоси за нього, що забезпечило кандидату 5 місце у політичних перегонах.
Займаючися політичною діяльністю, Юхновський мав впливові посади. Він працював:
- очільником Комісії з питань науково-технічної політики Держдуми України;
- Першим віцепрем’єром міністра України в уряді другого Президента України Леоніда Даниловича Кучми;
- нардепом Верховної Ради I-IV скликань;
- очільником депутатської групи «Державність»;
- очільником комітету Верховної Ради з питань науки й освіти;
- керівником Спеціальної тимчасової комісії ВР з питань майбутнього та на інших посадах.
Вшанування пам’яті
За життя Ігор Рафаїлович Юхновський був відзначений чисельними нагородами: званням Герой України, Орденами князя Ярослава Мудрого III, IV та V ступенів, Орденом «За заслуги» I ступеня та іншими. Також він був почесним громадянином міста Львів. 24 березня 2024-го про те, що перестало битися серце Ігоря Рафаїловича, повідомив львівський міський голова Андрій Садовий.
28 березня 2024 у Львові відбулося прощання з видатним вихідцем з Рівненщини. На міській Ратуші в цей день з’явився банер з зображенням Ігоря Юхновського. В останню путь громада проводжала Героя України на площі Ринок.
18 липня 2024 року у Львові з’явилася вулиця Академіка Ігоря Юхновського. Це сталося в межах реалізації чинних норм законодавства про декомунізацію та деколонізацію. На честь видатного українського діяча перейменували вулицю Професора Петра Буйка. Восени 2024 на сесії Львівської міської ради було вирішено 2025-й проголосити роком Ігоря Рафаїловича Юхновського у Львівській громаді.
Ігор Юхновський — людина, яка завжди прагнула більшого блага для свого народу. Його життєвий шлях пролягав через наукові зали Львівського університету, палкі дискусії у Верховній Раді України та численні зустрічі з простими людьми, які бачили в ньому надійного порадника і лідера. Для багатьох Юхновський був не лише науковцем, а й наставником, моральним авторитетом, який умів об’єднувати людей навколо великих ідей. Його енергія, мудрість та невтомна праця залишили слід у серцях українців, які бачили в ньому взірця безмежної любові до рідної землі.
