На його порятунок у міському бюджеті коштів не вистачає. Далі розповідає “rivne.name“.
Як врятувати Басівкутське водосховище днями обговорювали науковці Національного університету водного господарства та природокористування.
У Рівнераді організували “Депутатський день”, в ході якого спеціалісти водного університету продемонстрували свої дослідження та напрацювання, які робили не один рік.
Басівкутське озеро – це головна водойма нашого міста, іншої такої в Рівному немає. Тому прийшла пора визначитися, чи потрібно його рятувати чи просто засипати та забудувати.
Науковці постановили, що головними чинниками, які забруднюють водойму є відсутність каналізації у Басовому Куті, чималі донні відкладення і забруднення, яке транспортується з верхів’я річки.
Якість води у водосховищі знаходиться на рівні “погана-дуже погана”. Майже 30% забруднення утворюється внаслідок донних відкладень – мулу. Тому дно Басівкутського озера потрібно ретельно розчистити та трішки поглибити. Без цих процесів результативної чистки водойми не вийде.
Для вирішення цих проблем потрібно близько п’яти років та колосальні кошти.
Один із пунктів проекту передбачає до 100 млн. грн. Тому, на даний момент таку суму влада міста виділити не може.
Що ж буде зроблено на першому етапі для порятунку водосховища?
Перш за все, у цьому році буде встановлений земснаряд. Це дозволить розчистити верхню частину водойми, щоб там вже був наявний відстійник, і щоб шкідливі речовини, сміття, домішки не змогли потрапити до нижньої частини озера. Проект буде готовий до літа.
Реалізація проекту надзвичайно дороговартісна. Один шлюз-регулятор коштує до 100 млн. грн.
Разом з очищенням верхів’я озера, міська влада планує розпочати процес каналізування прибережної зони Басівкута.
До слова, фахівці НУВГП поки ще не знають куди будуть діватимуть донні відкладення, у яких виявили Кадмій. Є припущення, що джерелом його поширення може бути Здолбунівський цементний завод або батарейки.