Taras Shevchenko Park (Rivne)

Парк імені Тараса Шевченка — колишній маєток Любомирських і головний парк Рівного

Тридцять два гектари в самому центрі міста, статус парку-памʼятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення і родовід, що тягнеться від кінця XVIII століття, — це найстаріший і найважливіший зелений масив Рівного. Тут ростуть близько пʼяти з половиною тисяч дерев і понад чотирнадцять тисяч кущів, серед них екземпляри віком півтора-два століття. Парк лежить на пагорбі з відчутними перепадами висот, тому прогулянка тут — це справжній підйом і спуск, а не рівна алея. А під ногами в буквальному сенсі схована історія: у 2016 році тут провалився асфальт і відкрилися підземелля палацу, якого немає вже вісімдесят років.

Родзинки

• «Таємничі підземелля Рівного» — музейний комплекс у цокольному поверсі зруйнованого Палацу на Гірці; археологічні вікна над фундаментами обладнані світловими й звуковими системами, є квести для дітей і гра у VR-окулярах.
• Дендрологічна колекція — близько 160 видів дерев і чагарників, зокрема північноамериканські, далекосхідні та південноєвропейські породи, а найстаріші дерева мають 150–200 років.
• Каскад басейнів і фонтанів — інженерна спадщина реконструкції 1977–1984 років, яка й досі формує центральну композицію парку.
• Літня сцена — відкритий майданчик, навпроти якого влаштовано вхід до підземель; історично тут працювали театр і читальня.
• Перепади рельєфу — парк розкинувся на пагорбі колишнього фільварку «Гірка», і саме тому з верхніх алей відкриваються далекі перспективи.
• Ставок у нижній частині — тиха водойма, біля якої концентруються лавки й куди приходять годувати птахів.

Що всередині

Територія формально поділена на пʼять функціональних зон: тихого відпочинку, активного відпочинку, видовищних споруд, спортивну та дитячу. На практиці межі між ними розмиті, і за одну прогулянку можна пройти від густих старих насаджень до відкритого майданчика з атракціонами.

• Головна алея з бічними відгалуженнями, що ведуть на схили пагорба.
• Музейний комплекс підземель із власним входом і графіком роботи.
• Дитячі майданчики та атракціонна зона, частина обладнання якої давно потребує оновлення.
• Водойма з береговою прогулянковою смугою.
• Каскадні басейни й фонтани, які працюють не щосезону.
• Численні лавки під кронами вікових дерев уздовж усіх напрямків.

Чим зайнятися і для кого

• Туристи — підземелля Любомирських є однією з небагатьох памʼяток Рівного, аналогів якій немає в сусідніх обласних центрах.
• Родини з дітьми — поєднання ігрових майданчиків, атракціонів і музейних квестів дає програму на кілька годин.
• Любителі ботаніки — колекція зі 160 видів дозволяє за одну прогулянку побачити дерева трьох континентів.
• Бігуни — пагорбистий рельєф робить парк найважчим і найкориснішим маршрутом у центрі міста.
• Люди старшого віку — тиха зона з великою кількістю лавок у глибокому затінку, куди не долітає вуличний шум.
• Фотографи — вікові стовбури, перепади висот і осіннє різнобарвʼя колекційних порід дають кадри, яких не отримати у звичайному сквері.

Як дістатися і практичне

Парк займає цілий квартал у самому центрі Рівного, поруч із головною міською вулицею, тож дійти сюди пішки можна практично з будь-якої точки центру за десять-пʼятнадцять хвилин. Громадський транспорт — тролейбуси, автобуси й маршрутки центральних напрямків — зупиняється просто біля меж парку. Вхід на територію вільний і цілодобовий; окремо оплачуються тільки музейний комплекс підземель та атракціони. Підземелля працюють за власним графіком: у будні й суботу — з ранку до вечора, у неділю відкриваються пізніше, а понеділок вихідний, тож візит краще планувати заздалегідь. На прогулянку закладайте годину, на повний огляд із музеєм і дитячою зоною — три. Санвузлів на території мало, і це найчастіша претензія відвідувачів. Воєнні реалії стандартні: комендантська година ввечері, зупинка роботи музею й атракціонів під час повітряної тривоги, укриття — у капітальних будівлях за межами зеленої зони.

Коли відвідати

Навесні парк прокидається раніше за решту міста: на схилах пагорба сніг сходить швидше, і першими зацвітають колекційні чагарники. Літо — час густої тіні: старі крони змикаються над алеями, і навіть у спеку тут відчутно прохолодніше, ніж на вулицях. Осінь — головний сезон парку: завдяки колекції з десятків порід листя міняє колір хвилями, від жовтого до пурпурового, і різнобарвʼя тримається довше, ніж у звичайних насадженнях. Взимку парк оголює структуру: видно рельєф пагорба, стару планувальну сітку алей і контури каскаду, а підсвітка археологічних вікон над підземеллями працює найефектніше саме в темні вечори.

Цікаво знати

Історія парку починається з фільварку Любомирських «Гірка», де наприкінці XVIII століття заклали сад-парк. До його створення причетні князі Станіслав і Фредерік Любомирські, архітектор Жан-Якуб Бургіньйон та ірландський ботанік і майстер садово-паркового мистецтва Діонісій Міклер — постать європейського рівня, чиї парки збереглися по всій Правобережній Україні. У 1840 році Фредерік Любомирський збудував тут фільварок «На Гірці» з будинком-садибою. Радянська влада, встановившись у Рівному, вже в жовтні 1939 року ухвалила рішення створити на території колишнього маєтку міський парк культури та відпочинку, а в 1940-му дала йому імʼя Тараса Шевченка — з нагоди 125-річчя від дня народження поета. Навесні 1941 року тут встановили перший на Рівненщині памʼятник Кобзареві, приурочений до 80-х роковин його смерті. Палац Любомирських війну не пережив. У 1947 році площа парку становила лише 11 гектарів, у 1950-х він набув сучасних розмірів, а в 1966-му вже займав 33 гектари. У 1960-х тут працювали планетарій, тир, читальня, театр і ресторан. Реконструкція 1977–1984 років додала каскад басейнів і фонтанів. У 2000 році парк доповнили 670 новими деревами й 50 кущами. Найдраматичніший поворот стався у 2016 році: на одному з майданчиків обвалився асфальт, і під ним відкрився цокольний поверх зруйнованого палацу. Найстаріші фрагменти мурування науковці датують XVI–XVII століттями й схиляються до думки, що частина підземних коридорів — це таємні ходи Любомирських. Комплекс музеєфікували за підтримки Європейського Союзу та міського бюджету.

Поради відвідувачу

• Плануйте візит під графік підземель: музей працює менше годин, ніж сам парк, і має вихідний день.
• Заходьте з боку центральної алеї — саме там вхід до підземель, і звідти найзручніше розкладати маршрут по схилах.
• Врахуйте рельєф: перепади висот тут відчутні, і з візочком зручніше рухатися нижніми алеями.

Питання й відповіді

Чим цей парк відрізняється від інших у Рівному? Статусом і віком: це парк-памʼятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення на 32 гектари, закладений ще як панський сад наприкінці XVIII століття.

Що таке «Таємничі підземелля Рівного»? Це музеєфікований цокольний поверх Палацу на Гірці — маєтку Любомирських, зруйнованого під час Другої світової війни. Його виявили випадково у 2016 році, коли в парку обвалився асфальт.

Чи справді підземелля вели далеко за межі палацу? Науковці припускають, що частина коридорів була таємними ходами Любомирських; найдавніші фрагменти мурування датують XVI–XVII століттями.

Скільки тут дерев? Близько 5540 дерев і 14 200 кущів, представлено приблизно 160 видів; окремі екземпляри мають вік 150–200 років.

Чи стоїть у парку памʼятник Шевченкові? Перший на Рівненщині памʼятник поетові встановили саме тут навесні 1941 року. Нинішній головний монумент Кобзареві стоїть на центральній площі міста, а парк зберіг його імʼя.

Чи працюють фонтани? Каскад басейнів і фонтанів дістався парку від реконструкції 1977–1984 років і вмикається не щосезону — це один із головних пунктів у переліку потрібних оновлень.

Скільки часу закласти на відвідування? Годину — на прогулянку алеями. Три години — якщо плануєте музей підземель, дитячу зону й повний обхід схилів.