Здавна люди хотіли знати, а яка ж погода буде завтра чи післязавтра. Чи випаде сніг чи, можливо, піде дощ? Спостереження за погодою на Рівненщині велися ще в XIX столітті. Звичайно, методи синоптиків минулих століть відрізняються від тих, якими користуються метеорологи XXI століття. Однак рівненські синоптики завжди пам’ятали про просту істину – погода дуже примхлива пані. Тому, незважаючи, на комп’ютери та супутники, дати абсолютно точний прогноз, наприклад, на місяць, неможливо, пише rivne.name.
Про метеорологічні станції на Рівненщині
Спостереження за погодою на Рівненщині велися ще в XIX столітті, адже здавна жителі області хотіли знати, якою буде погода наступного дня. До появи метеорологічних супутників, комп’ютерів та іншої техніки і приладдя, яке необхідне для спостереженням за погодними явищами, люди послуговувалися народними прикметами. Які, у свою чергу, з’являлися на основі столітніх спостережень за природою та погодними явищами. Звичайно, сучасні метеорологи не використовують народні прикмети у своїй роботі.
Варто зазначити, що офіційною датою заснування метеостанції у Рівному є 1 вересня 140 року, але спостереження за погодою у обласному центрі проводилися і раніше. Підрозділи у Дубні та Сарнах дещо “старші”. На метеостанціях працівники трудяться цілодобово. Основним завданням робітників метеостанцій Рівненської області є проведення спостережень за природними явищами на території області, прогнозування погоди, небезпечних і стихійних явищ, врожайності, метеорологічних умов забруднення повітря, гідрометеорологічне обслуговування споживачів усіх рівнів.
Цікаво, що метеостанція у Дубні знаходиться в зоні лісостепу – погода тут типова для цієї ландшафтної зони. А метеостанція в Сарнах – знаходиться в зоні Полісся.
Окрім метеостанцій почали функціонувати радіологічна та хімічні лабораторії. Адже, як відомо, на території Рівненщини знаходиться АЕС, а поруч і Хмельницька АЕС. Тому згідно, відповідних програм на обласний центр з гідрометеорології було покладено організацію та систематичні проведення спостережень за вмістом радіонуклідів в атмосфері, контроль стану довкілля навколо Рівненської та Хмельницької АЕС. Контроль здійснюється за допомогою відбору проб води та грунту в зонах впливу АЕС.
Радіологічна лабораторія рівненського центру з гідрометеорології стала складовою частиною мережі спостережень і лабораторного контролю за ураженістю радіоактивними, сильнодіючими отруйними речовинами та бактеріальними засобами на території Рівненської області.
В свою чергу на хімічну лабораторію рівненського центру з гідрометеорології було покладено завдання з організації та проведення систематичних спостережень за станом забруднення навколишнього середовища. Зокрема, відбір та аналіз проб атмосферного повітря у Рівному, відбір проб води з річки Устя у обласному центрі та річки Горині в районі заводу «Рівнеазот».
Метеорологи знають про дощ та сніг все
Спостереження за погодними явищами на Рівненщині завжди починалися з метеомайданчика поруч з рівненським аеропортом. На майданчику розміщені прилади, які фіксують напрям і силу вітру, кількість опадів, атмосферний тиск, перепад температур повітря та хмарність.
Тут також було встановлено сухий, мінімальний, вологий та максимальний термометри, а також датчик, який автоматично виводить всі дані. У 2021 році працівники метеостанції розповідали місцевим журналістам, що вищезгадані прилади на той момент були дещо застарілі, однак їх було достатньо, аби зібрати та відправити дані у міжнародний банк.
Погодні явища метеорологи Рівненщини вимірювали кожні три години. А на основі отриманих даних складали прогноз. Переважно більшість даних про погоду автоматично надходили на комп’ютер, а деякі дані доводилося вносити вручну. Зібрані дані кодувалися у відповідному документі, який працівники станції кожні півгодини відправляли у базу даних. А на основі усіх узагальнених даних формувалися синоптичні карти.
До своєї роботи синоптики Рівненщини завжди ставилися відповідально. Окрім знань фізики та географії, метеорологам у щоденній роботі необхідні і знання з математики, адже використовують чимало математичних формул.
А ще синоптики по-іншому бачать звичні для нас природні явища: дощ, сніг, хмари. Наприклад, коли падає сніг, то метеорологи знають, який то сніг, з якої хмари, чи він зливовий чи облоговий.
