Гінкго, без перебільшення, найунікальніше дерево на планеті Земля. Ця реліктова рослина з’явилася ще за часів існування динозаврів. Дерево має надзвичайні адаптаційні можливості: може пережити сильні морози, посуху, промислове забруднення. Ба навіть більше, представники цього виду рослин пережили вибух ядерної бомби в Нагасакі і вже через рік давали плоди. Розведенням цих унікальних дерев на початку 2000-х років зайнявся відомий рівненський травник Анатолій Терещук. Згодом батьківську справу продовжила донька Анатолія Терещука – Тетяна, пише rivne.name.
Чим унікальне дерево гінкго
Про дерево гінкго білоба говорять, що воно ще пам’ятає динозаврів, адже з’явилося на нашій планеті понад 250 млн. років тому. Тривалий час дерево вважалося вимерлим, однак на початку XVIII століття ботаніки виявили, що воно росте на північному сході Китаю – це стало справжнім відкриттям. Вік деяких екземплярів на той час становив понад 2 тис. років.
Найдавніше дерево планети занесене до Червоної книги світу. В Китаї та Японії гінкго вважається священним деревом. Реліктовій рослині вдалося пережити катастрофи всіх геологічних епох, льодовиковий період та навіть вибухи атомної бомби в Нагасакі в 1945 році. Коли після удару від радіації почорніло все живе, гінкго не лише встояли, але й через декілька днів на їх стовбурах з’явилися зелені пагони. Це виявили американські військові, які прибули на місце вибуху через декілька днів, аби оцінити масштаби руйнування. Наступного року дерева гінкго дали плоди.
Священне дерево Сходу надзвичайно цілюще. Про нього говорять, що воно лікує все, крім смерті. Надзвичайно корисним є листя цієї рослини, яке має комплексний вплив на серцево-судинну систему завдяки унікальним речовинам – гінкголідам, які перешкоджають тромбоутворенню. А ще гінкго – це найсильніший антиоксидант, який здатен сповільнювати процеси старіння.
Як у Анатолія Терещука з’явилася ідея вирощувати гінкго
Унікальні лікувальні властивості гінкго й стали саме тією причиною, через яку рівненський травник Анатолій Терещук вирішив взятися за вирощування цього дерева. Чоловік мав проблеми зі здоров’ям і коли натрапив в одному з журналів на інформацію про корисні властивості гінкго, то зацікавився ним. Було це на початку 2000-х років.
Після того пан Анатолій поїхав в ботанічний сад Києва, де на той час працював його колега, взяв пару насінин дерева та й почав вирощувати. Однак перші спроби виростити вдома гінкго були безуспішними. Рівнянин вже навіть встиг подумати, що нічого не вийде, накрив посаджені насінини шифером та й на місяць забув про них. Через деякий час чоловік підняв шифер і виявив під ним чимало білих паростків гінкго.
«Коли я підняв шифер через місяць, то там вся земля була вкрита такими білими паростками. А пізніше я дізнався, що ця рослина тепловологолюбива, бо з Китаю ж походить», – розповідав чоловік журналістам «Суспільного».
З тих пір Анатолій Терещук розпочав вирощувати гінкго для себе та на продаж. З листя реліктового дерева чоловік неодноразово виготовляв біологічні домішки, а також консервував плоди.
Станом на 2022 рік рівнянин розпродав близько 10 тис. саджанців. Наприклад, знайомий Анатолія з Гощі взяв 50 саджанців, а підприємець з Івано-Франківщини придбав у чоловіка 2 тис. саджанців. Їх бізнесмен висадив на плантації та разом з Анатолієм Терещуком розпочав випуск чаїв з цієї корисної рослини.
Близько сотні дерев гінкго білоба, які з’явилися у Рівному виросли із саджанців пана Анатолія. До слова, рівненському травнику на момент спілкування з місцевими журналістами було майже 90 років. Попри свій поважний вік, чоловік активно займався розведенням гінкго, перебував у доброму настрої та здоров’ї та при ясному розумі.
Донька вирішила продовжувати справу батька
У 2011 році справу Анатолія Терещука вирішила продовжити його донька пані Тетяна. Батько Тетяни жартома говорив, що відкрилася «дочірня фірма».
Щовесни Тетяна Терещук бралася за вирощування гінкго з насіння. Перед посадкою жінка не менше місяця тримала насіння в холоді (наприклад, в холодильнику). Насіння поміщала в пакет, наповнений вологим торфом та прикріплювала етикетку з датою початку стратифікації – витримки в холоді. Після цього робила легке механічне пошкодження твердої оболонки та впродовж доби тримала насіння у воді кімнатної температури. Лише після цього пані Терещук приступала до посадки.
