Річку Устю часто називають головною водною артерією Рівного. Вона бере свій початок на Здолбунівщині, протікає, в тому числі, і нашим містом та впадає в Горинь. Багато століть тому, а про Устю вперше згадується у XVI столітті, вода в річці була чистою та прозорою. Однак на початку XXI століття стан води в річці став справжнім головним болем для небайдужих рівнян, науковців та місцевої влади. В різні роки пропонувалося чимало способів очищення водної артерії міста. Розглянемо методи, які пропонували місцеві вчені та активісти, на rivne.name.
Історія та походження назви
Річка Устя бере свій початок на Здолбунівщині, а точніше на північних схилах Мізоцького кряжу, біля села Дермань Перша. Устя є лівою притокою річки Горині і впадає в неї біля селища міського типу Оржів. Загальна протяжність по Рівненській області становить 68 км. Устя протікає через 19 населених пунктів та має 28 приток.
Вперше про річку Устя згадується в Акті 1583 року, а сама назва річки походить від давнього слова «устьє», яке означає «край», «отвір», «рукав річки». З часом колишнє «Устьє» замінилося на всім знайоме «Устя».
Як уже згадувалося, річка протікає багатьма населеними пунктами, в тому числі, і містом Рівне. Її часто називають «головною водною артерією міста».
Забруднення річки – проблема всього міста
В 2010-х роках складно було б уявити купання в річці Устя, хоча кілька століть тому містяни купалися в річці та використовували її воду для прання одягу. Згідно з досліджень, проведеними, починаючи з середини 90-х років XX століття, Устя стала найбільш забрудненою річкою Рівненської області. Забруднення водної артерії міста викликала ціла низка причин: змиви з доріг та полів, скиди підприємств, неорганізовані скиди, низька пропускна здатність річки. Крім цього якість води змінюється в залежності від пори року, адже велику роль відіграють кількість опадів та температурний режим.
Наприклад, у теплу пору року, особливо в жаркі літні дні, кисневий режим річки Устя значно знижується, адже інтенсивно протікають процеси цвітіння водоростей та процеси гниття, які потребують великої кількості кисню. Також річка постійно отримує антропогенне навантаження, яке лише підсилює дефіцит кисню у воді. В сукупності все це призводить до замору риби та вимирання різних мікроорганізмів.
В соціальних мережах рівняни неодноразово скаржилися на забруднений стан річки Устя та неприємний запах. Містяни публікували кадри з мертвою рибою та сміттям на узбережжі річки.
Ідея облаштування габіонних напівзапрудами
В 2010-х-на початку 2020-х років точилося немало розмов та дискусій на тему, як же врятувати рівненську Устю. Піднімали це питання небайдужі жителі міста, науковці НУВГП, долучалася також і місцева влада.
Наприклад, у 2018 році прозвучала ідея врятувати Устю за допомогою облаштування габіонних напівзапруд русла водойми. Це дозволило б головній водній артерії міста самоочиститися.
Одним із ініціаторів такого проєкту виступив науковець Сергій Базурін. Чоловік розповідав, що дана ініціатива дозволила б довести можливість самоочищення річки Усті на території Рівного без застосування хімічних та енерговитратних методів, а лише за рахунок коригування гідрологічного режиму водойми. Інші співавтори проєкту додавали, що дана ідея – це лише один із першочергових кроків.
Автори ініціативи запевняли, що реалізація вищезгаданого проєкту дозволила б збільшити придонні та прибережні швидкості течії, поліпшити кисневий баланс, створити належні умови для росту корисної вищої водної рослинності та розвитку популяції риб.
Очистити за допомогою природних фільтрів
Не лише річка Устя хвилювала рівнян своїм незадовільним станом, а й її невеличкі притоки, адже саме вони живлять водну артерію Рівного. Наприклад, плачевним станом води також відома притока Усті Боярчик, яка бере свій початок із південно-східної частини міста та впадає в Устю в центральній частині Рівного.
Науковці та студенти Національного університету водного господарства та природокористування у 2020 році заявили, що без покращення стану води в річці Боярчик фактично неможливе й покращення стану води в Усті.
Вони дослідили стан поверхневих вод річки Боярчик та основні фактори, які його формують і після цього запропонували свій варіант поліпшення ситуації.
На річку Боярчик здійснювалося чимале антропологічне навантаження. Завідувач кафедри екології, технології захисту навколишнього середовища та лісового господарства НУВГП професор Микола Клименко розповідав, що поверхневі води річки забруднені промисловими, побутовими та сільськогосподарськими стоками. А суттєві зміни у структурі річкового русла зумовлені інтенсивним сільськогосподарським освоєнням басейну річки, будівництвом автозаправних комплексів. Дві АЗС створювали великі ризики потрапляння у річку нафтопродуктів, поверхнево-активних речовин та інших забруднюючих компонентів. До всього ще й надходили забруднення від городів та від зливового колодязя, що на автомобільній дорозі на вулиці Дубенській. Відповідно, вся забруднена вода річки Боярчик потрапляла в Устю.
Що ж натомість запропонували науковці? Викладачі та студенти НУВГП запропонували очистити притоку Усті природними фільтрами, тобто, створити кількорівневе біоплато з вищих водних рослин.
Переваги такого методу очищення річки полягали у його дешевизні, надійності та екологічній чистоті. Цей біометод успішно використовується для очищення води від розчинених у ній органічних сполук, від іонів важких металів, біогенних речовин та небезпечних бактерій та вірусів.
Проблема очистки Усті на контролі у президента
В підсумку, науковці університету водного господарства спільно з управлінням економіки Рівного продовжили консультації та розробку проєкту очищення Усті та приведення до нормального стану води у водоймі.
Окрім цього, питання очистки Усті та озера Басів Кут було обговорено на нараді за участю президента України Володимира Зеленського. Очільник держави приїздив з робочим візитом на Рівненщину 1 жовтня 2020 року. На нараді були присутні науковці, професори, представники Агентства водних ресурсів та всі, хто були дотичні до даної теми.
На тодішній нараді голова Рівненської ОДА Віталій Коваль повідомив президенту України, що науковці з НУВГП уже розробили проєкт очистки річки Устя та озера Басів Кут. Наступним кроком мала стати практична реалізація проєкту.
Варто зазначити, що на тодішній нараді науковців Володимир Зеленський пообіцяв посприяти у вирішенні проблеми очистки річки Устя та озера Басів Кут.
На початку 2021 року Рівненська міська рада затвердила програму, якою було передбачено розчищення і впорядкування малих річок та охорони підземних вод від забруднення на період до 2025 року.
Головною метою програми проголошувалося відновлення екологічного потенціалу річки Устя, забезпечення стабільності гідроекосистеми та підтримання рекреаційної привабливості водних об’єктів міста.
Для виконання цієї програми міська та обласна влада об’єднали свої зусилля та створили консультативно-дорадчий орган – Раду басейну річки Устя.
Звичайно, очищення головної водної артерії міста потребувало немалих коштів – це було одним із чинників повільного вирішення даної проблеми.
Варто зазначити, що станом на 2021 рік, стан річки Устя продовжував залишатися незадовільним. А основними факторами забруднення були стоки зі зливових систем та неконтрольовані поверхнево-схилові стоки з водозбірної території.
