Рівненська атомна електростанція (РАЕС) є відокремленим підрозділом акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”». Вона відіграє ключову роль в енергетичній системі України, виробляючи близько 20% електроенергії країни, пише сайт rivne.name. Розташовується РАЕС поблизу міста Вараш на Рівненщині.
Заснування Рівненської АЕС
У 1971 році розпочалося проєктування Західноукраїнської АЕС. Згодом її перейменували на Рівненську. Будівництво електростанції розпочалося у 1973 році.
Рівненська АЕС стала першою в Україні, на якій почали використовувати енергетичні водо-водяні реактори ВВЕР-440. Унікальність її полягає ще у тому, що на РАЕС були зведені 150-метрові градирні, що було новаторством як у вітчизняній, так і в європейській практиці.
У 1980 та 1981 роках 2 перших енергоблоки атомної електростанції ввели в експлуатацію. у 1986 році почали експлуатувати третій енергоблок. Його оснастили турбіною нового покоління, турбогенератор якої має потужність 1 млн кВт на 3000 об/хв.
Рівненська АЕС стала першою в Радянському Союзі, рівень експлуатаційної безпеки якої перевіряла комісія Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Перший візит представників міжнародної організації відбувся у 1988 році. До складу комісії входили представники США, Фінляндії, Німеччини, Японії, Канади. Вони одностайно позитивно оцінили рівень безпеки об’єкта. Починаючи з 1990-х років перевірки МАГАТЕ відбуваються на регулярній основі.
Введення в експлуатацію четвертого енергоблока було заплановане на 1991 рік. Однак, цьому завадила постанова «Про мораторій на будівництво нових АЕС», яку прийняла Верховна Рада України у 1990 році. Скасували мораторій у 1993. Тоді ж було відновлено будівництво четвертого енергоблока РАЕС. Запуск його відбувся у жовтні 2004 року, а прийняття в промислову експлуатацію — у квітні 2006.
У 2018 році ввели в експлуатацію комплекс з переробки твердих радіоактивних відходів. Це дозволило переробляти об’єкти та речовини, які несуть радіаційну небезпеку, до стану, що дозволяє безпечно транспортувати їх до спеціального сховища.
Виклики, з якими зіштовхнулася РАЕС під час повномасштабного вторгнення
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Рівненська АЕС, як й інші подібні об’єкти, перетворилася на ядерно небезпечну мішень для країни-агресорки. 4 з 15 атомних реакторів розташовані на Рівненщині.
Під час проєктування РАЕС не враховували можливість цілеспрямованих воєнних атак на об’єкт. Максимум, що було передбачено — падіння невеликого військового або цивільного літака.
Якщо ракета влучить хоча б в один з атомних реакторів на Рівненщині, то наслідки будуть катастрофічними. Рівненській АЕС понад 50 років. На таких об’єктах, що працюють десятиліттями, зберігається велика кількість радіоактивних відходів. На думку експертів, якщо після падіння ядерної бомби рівень радіації впаде до нуля за кілька місяців, то витік відпрацьованого палива становитиме небезпеку роками.
РАЕС опиняється під загрозою кожного разу, коли Росія здійснює масовані обстріли України. 25 вересня 2024 року було зафіксовано проліт безпілотного літального апарату на критично низькій висоті поблизу промислового майданчика електростанції.
Того ж дня компанія «Енергоатом» уклала угоду на 509 млн гривень, щоб захистити РАЕС від ворожих атак. Гроші будуть витрачені на будівництво залізобетонних П-подібних споруд, які захистять трансформатори від дронів та осколкових уражень.
Рівненська АЕС грає важливу роль у забезпеченні стабільного живлення для промисловості й населення. Її роль зросла з огляду на сучасні виклики, що виникають через безпекову загрозу, спричинену військовими діями. Захист та безпечна експлуатація РАЕС є пріоритетом для всієї енергетичної галузі України.
