Бджільництво – одне з найдавніших занять українців. У всі часи цінним даром природи – медом, – ласували, лікували, пригощали. Користь меду складно переоцінити. Це духмяне та смачне джерело вітамінів, протизапальний засіб та натуральний зміцнювач імунітету. Крім виробництва меду, бджоли також забезпечують запилення сільськогосподарських культур, без чого неможливий добрий врожай. Мед у Рівному можна знайти на ринках і в магазинах, і він, як правило, має місцеве походження. Бджільництво на Рівненщині бере початок ще з часів Київської Русі і після стількох століть стало символом турботи про навколишнє середовище, пише rivne.name.
Рівненщина – медовий край
Ще в далеку давнину бджільництво на Рівненщині було одним із основних занять. У його історії були і піднесення, і занепад, а назви сіл у Рівненській області – Воскодави, Бортниця, Пасіки – нагадують про промисел предків. Рівненський пасічник Микола Ужвін розповів про деякі цікаві звичаї бджолярів минулих століть. Наприклад, водити коней із довгими хвостами через квітучий верес. Таким чином можна було зрозуміти, скільки нектару дає рослина – він прилипав до волосся на хвості. Збереглися серед рівненських бджолярів і традиції малювати на вуликах хрестик крейдою, а на Йордан та Стрітення окроплювати їх святою водою. А ще було прийнято добрим людям дарувати рій.
Микола Ужвін переконаний, що бджолярство у Рівненському краї процвітає лише завдяки пасічникам, які не шкодують часу та сил на здобуття нових знань. У багатьох його колег зберігається дуже багато журналів та книг про “медову справу”.
Пасічник Андрій Тимощук теж вважає бджільництво своїм натхненням і з радістю присвячує йому життя. Хоч і зізнається, що інколи це забирає всі сили, але воно того варте. Велика мрія Андрія Тимощука – відродження бджолярства на Рівненщині як у стародавні часи. Хоча від початку ХХІ століття приватних пасік в області з’явилося чимало. Пан Андрій розповів, що людям точно є чого повчитися у бджіл. Мова не лише про їхню працьовитість, а й про те, як вони захищають свій рій та сім’ю. А мед, який вони створюють, – це природні ліки від багатьох хвороб. Рівнянин поділився секретом, що мед можна вживати навіть за алергії, головне – обирати мед з акації, адже він є гіпоалергенним. Також не всі знають, що акацієвий мед можна і за наявності діабету.
На жаль, у Рівному мед з акації не такий поширений. Найчастіше у цьому краї можна зустріти липовий, гречаний та соняшниковий мед.
Відродження стародавнього способу бджільництва
Хоча більшість пасічників Рівного та області слідують за новітніми технологіями, є ті, хто продовжує добувати цілющий мед, як і тисячі років тому. Мова йде про екологічний спосіб бджільництва – бортництво. Принцип цього методу полягає в тому, щоб утримувати бджіл у природних чи штучних дуплах дерев, які називають бортьовими вуликами. Особливо актуальний цей спосіб для регіонів з багатими лісовими масивами, проте в Україні він не дуже популярний. Бортництво збереглося лише у трьох областях нашої країни: Житомирській, Волинській та Рівненській – саме в останній бортників найбільше.
Борті – це тип вулика, який створила сама природа у дереві. Бджоли пристосовуються до нього і утворюють там житло. На Рівненщині борті є у селах Глинне, Познань, Вежиця, в деяких сільських господарствах, на території Клеванського дендропарку. Найбільше бортей має пасічник із села Вежиця – дві він отримав у спадок від діда, а ще чотири зробив сам.
У Рівненській області бортництво існує у двох формах: лісове і домашнє. Перше можна зустріти в поліських районах. Лісове бортництво базується на утриманні бджіл у природних чи штучних дуплах дерев. Краєзнавиця Алла Дмитренко зазначає, що бортні дерева, зокрема сосни та дуби, є майже в кожному селі на півночі Рівненщини. Є навіть борті, яким понад сотню років. Цей тип вулика найбільш пристосований до життєдіяльності бджіл.
Такий метод бджільництва сягає своїм корінням часів Київської Русі. Він є найбільш екологічним, адже не лише забезпечував людей медом, воском та іншими продуктами, а й сприяв збереженню екосистем лісів.
Серед інших переваг бортництва – природні умови для життя бджіл. Комахи перебувають у звичному для них середовищі, що знижує стрес і підвищує продуктивність бджолиних сімей. Бджоли, що живуть у природних умовах, запилюють рідкісні дикорослі рослини, що сприяє збереженню біорізноманіття світу флори. І, звичайно, цей спосіб бджільництва є частиною культурної спадщини Рівненщини і продовженням давніх традицій, що сповнені любов’ю до природи. Мед у Рівному, який походить саме з таких природних джерел, цінується за свою якість та натуральність.
Бджільництво як професія
“Медову справу” не лише передають із покоління в покоління, але й викладають у навчальних закладах. На Рівненщині є чи не єдиний в Україні коледж, де готують майбутніх пасічників. Млинівський державний технолого-економічний коледж розташовується у провінційному містечку, але багато років поспіль входить у десятку лідерів у системі аграрної освіти країни. Він відкрив свої двері для студентів вперше у 1958 році і спочатку мав один освітній напрямок, а навчалося там 75 осіб. Загалом понад 10 тисяч спеціалістів здобули там освіту за увесь час існування закладу.
Спеціальність “Технологія переробки продуктів тваринництва” існує з 1996 року. У межах цієї програми студенти вивчають також основи бджільництва.
