Під вулицями Рівного прокладено понад 200 кілометрів теплових труб, що подають тепло в житлові будинки й соціальні об’єкти міста. Мережа щороку витримує перевірку морозами, а після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну — ще й відключеннями електроенергії через обстріли енергосистеми. У цій статті на rivne.name розповідаємо, хто і як забезпечує теплом Рівне, чому частина котелень переходить з газу на тріску, навіщо на котельнях зʼявились газопоршневі когенераційні установки від USAID.
Хто зігріває Рівне
Централізованим теплопостачанням у Рівному займається ТОВ «Рівнетеплоенерго». Підприємство зареєстрували в серпні 2009-го, а 29 жовтня того ж року воно взяло в оренду комунальні будівлі котелень і теплопунктів міста. Фактично надавати послуги з теплопостачання «Рівнетеплоенерго» почало з листопада 2009-го.
Важливим етапом в історії підприємства став 2018 рік, коли його корпоративні права придбав Іван Надєїн, засновник групи компаній «Укртепло». Новий власник заявив про масштабну модернізацію системи теплопостачання Рівного та поступовий перехід від природного газу до альтернативного палива. Зокрема, планували встановити близько 30 котлів на біомасі та інвестувати в розвиток підприємства близько 50 млн євро.
У наступні роки «Рівнетеплоенерго» почало переводити окремі котельні на деревну тріску. У 2023 році підприємство повідомляло вже про 5 котелень, що працювали на альтернативному паливі та забезпечували теплом близько третини міста. Серед довгострокових планів називали збільшення частки альтернативного палива у теплопостачанні Рівного до 70–80%.
Водночас природний газ повністю не зник із системи. Газові котельні залишаються необхідними для резервного та пікового опалення. Після початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну до модернізації додалося ще одне завдання — забезпечити автономність теплопостачання під час перебоїв у постачанні електроенергії. Для цього підприємство почало розвивати когенерацію, яка дозволяє одночасно виробляти тепло й електроенергію.
Як у Рівному тепло доходить від котелень до батарей
Вода нагрівається на котельнях до потрібної температури (взимку це 130–150 °C залежно від графіка) і подається магістральними трубами великого діаметра (здебільшого 219–273 мм), прокладеними під рівненськими вулицями. Мережі працюють за двотрубною системою: одна постачає гарячу воду споживачам, інша — повертає охолоджену на повторний нагрів. З магістралей теплоносій потрапляє на центральні теплові пункти (ЦТП), де його тиск і температуру знижують до безпечних для будинків параметрів та розподіляють на кілька багатоповерхівок кварталу. Індивідуальні теплові пункти (ІТП) виконують ту саму функцію, але локально — для одного конкретного будинку.
Після того як «Рівнетеплоенерго» перейшло в управління групи «Укртепло», місто почало поступово відмовлятися від природного газу на користь біопалива — тріски та деревних відходів. За інформацією місцевих ЗМІ, компанія навіть орендувала земельні ділянки неподалік Рівного для вирощування енергетичної верби, щоб мати власну сировину і не залежати від зовнішніх постачальників.
Завдяки такому рішенню з 2018 по 2021 рік споживання газу вдалося скоротити майже вдвічі порівняно з показниками 2016–2017 років. На альтернативному паливі працюють котельні на Володимира Стельмаха та Соборній, 225-К. Найбільшим проєктом стала котельня потужністю 20 МВт на вулиці Кулика і Гудачека, що обігріває мікрорайон Ювілейний. На час будівництва її називали однією з найпотужніших твердопаливних установок такого типу в Західній Україні.
Попри економічну доцільність, процес модернізації гальмується. За словами засновника «Укртепла» Івана Надєїна, головна причина — спротив частини мешканців, які побоюються шкідливих викидів. Керівництво підприємства відкидає побоювання рівнян, посилаючись на висновки щодо екологічної безпечності твердопаливних котлів. Проте через суспільний резонанс готові проєкти нових котелень на вулицях Кулика і Гудачека та Будівельників тривалий час чекали на погодження від міської ради.
Коли гасне світло: когенерація як страховка від блекауту
З початком масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, що почались у 2022 році, теплопостачальники зіткнулися з новою проблемою. Навіть справна котельня марна, якщо немає електрики для роботи насосів. Рішенням стали когенераційні установки — обладнання, яке одночасно виробляє тепло й електроенергію, працюючи на газі.
Рівне отримало таке обладнання в межах співпраці Рівненської ОВА, Міністерства розвитку громад та територій і Проєкту енергетичної безпеки USAID. Загалом на Рівненщину передали 9 когенераційних установок:
- 3 — для Рівного;
- 4 — для Дубна;
- 2 — для Здолбунова.
Сумарно вони дають понад 4 МВт теплової та майже стільки ж електричної потужності.
Серед обладнання на майданчиках «Рівнетеплоенерго» є установка KE-MNG 500-AS потужністю 530 кВт та дві Jenbacher JGC 320 GS-N.L. Агрегати підприємство отримало безоплатно, а от монтаж довелося оплачувати самостійно. Роботи обійшлись у близько 50 млн грн, хоча спочатку планували вкластися у 30 млн грн. До того ж USAID висунуло жорстку умову: хоча «Рівнетеплоенерго» є приватним орендарем, нові установки, як і самі котельні, залишаються виключно в комунальній власності громади.
За словами секретаря Рівненської міської ради Віктора Шакирзяна, головна мета обладнання — забезпечити електроживлення теплових пунктів і котелень під час блекаутів, аби не переривати подачу тепла навіть у разі відключення міста від енергомережі.
Латання труб: щорічна підготовка мережі до опалювального сезону
Ремонтна кампанія в «Рівнетеплоенерго» починається одразу після завершення опалювального сезону. За словами директора підприємства Олександра Ющука, компанія розпочинає підготовку до наступної зими вже наступного дня після вимкнення опалення.
Проблема зношеності мереж не унікальна для Рівного. За оцінками комунальників, більшість трубопроводів в Україні експлуатуються понад 30–40 років, що вдвічі перевищує нормативний термін служби, і гірше витримують навантаження при перепадах тиску через відключення електроенергії.
Влітку 2026 року в Рівному одночасно велися ремонтні роботи в кількох точках міста, які передбачали:
- заміну магістральної теплової мережі діаметром 273 мм на вулиці Тараса Козлишина;
- ремонт теплової мережі діаметром 273 мм на вулиці Олени Теліги, 55;
- заміну теплової мережі діаметром 219 мм на вулиці Фабричній, 1Б;
- ремонт мереж на Майдані Незалежності, 5 та вулиці Данила Галицького, 2;
- заміну ділянки в тепловій камері на вулиці Кавказькій, 6.
Підприємство постійно звертається до мешканців, голів ОСББ та управляючих компаній з проханням не відкладати підготовку внутрішньобудинкових і індивідуальних систем опалення на останній момент, адже якісна підготовка в міжсезоння прямо впливає на кількість аварій узимку.
Окремим викликом для підприємства залишаються борги населення. За даними, що оприлюднюються в ЗМІ, заборгованість рівнян за спожите тепло в деяких опалювальних періодах перевищувала 130 млн грн, що значно ускладнювало фінансування ремонтів і розрахунки з постачальниками газу.
Система теплопостачання Рівного поступово змінюється. Місто розвиває використання альтернативного палива, модернізує котельні та впроваджує когенерацію. Мета змін — зробити теплопостачання більш ефективним, енергонезалежним і стійким до перебоїв в електропостачанні.
