В Рівненській області нараховувалося понад 500 родовищ різноманітних корисних копалин. Передусім, Рівненщина відома покладами дорогоцінного каменю – бурштину. Однак не лише родовищами сонячного каменю славиться наш край. Рівненщину вважають європейським монополістом базальту. А ще надра нашої області багаті на крейду, торф, глину та граніт, пише rivne.name.
В матеріалі ми зібрали інформацію про корисні копалини Рівненщини та історію їх видобутку.
Бурштин
У багатьох українців Рівненська область асоціюється з бурштином. Це зовсім не дивно, адже покладів сонячного каменю в надрах нашої області і справді багато. Місцеве Клесівсько-Дубровицьке родовище бурштину є одним із найбагатших у світі. За оцінками експертів, запаси сонячного каміння в ньому становлять понад 1500 тонн.
Вчені вважають, що рівненський бурштин утворився в еоценову епоху, тобто 40 млн. років тому. За своїми фізико-хімічними властивостями бурштин з півночі Рівненщини практично не відрізняється від балтійського бурштину. Проте все ж поліський бурштин має деякі відмінності від сонячного каменю, видобутого в інших куточках планети.
За словами доктора геологічних наук, професора Віктора Мельничука, рівненський бурштин особливий своїм різноманіттям кольорів – від солом’яно-жовтого до червонуватих відтінків. Окрім цього бурштинові камені з Клесівсько-Дубровицького родовища часто мають особливий зеленуватий відтінок. А майстри стверджують, що бурштин рівненського Полісся легший в обробці, аніж, до прикладу, згаданий балтійський.
Про поклади бурштину на півночі Рівненщини відомо давно. В радянські часи розробки велися кустарно. А у 1993 році після запуску ДП «Укрбурштин» розпочався видобуток бурштину промисловим способом. Щорічний обсяг видобутку становив від 1 до 3 тонн.
Справжнім лихом для екосистеми рівненського Полісся став нелегальний видобуток сонячного каменю. Справа в тому, що ще однією особливістю рівненського бурштину є його неглибоке залягання в надрах землі. Тож, старателі, якими рухала спокуса швидкої наживи, варварськими методами «вимивали» сонячне каміння з-під землі. Розпочалася «бурштинова лихоманка» на Рівненщині в 2014 році.
За підрахунками експертів, нелегальним способом на Рівненщині видобувалися тонни бурштину. Обсяг нелегально видобутого сонячного каміння в середині 2010-х років становив 100-150 тонн на рік. У грошовому вираженні це десь 200-300 млн. доларів.
Окрім того, що бюджет держави недотримував значні кошти, завдавалася непоправна шкода довкіллю півночі нашої області. Після нелегальних копачів бурштину на місці лісових насаджень з’являлися пейзажі, які нагадували місячні кратери або ж воронки від снарядів.
У грудні 2019 року Верховна Рада України ухвалила закон про регулювання видобутку бурштину. Він, зокрема, передбачає кримінальну відповідальність за незаконний видобуток сонячного каменю. Завдяки посиленню відповідальності, масовий незаконний видобуток бурштину пішов на спад.
Базальт
Рівненщина асоціюється не лише з бурштином, а й з базальтом. Це унікальний камінь, який має вулканічне походження. Видатний український геолог-дослідник Павло Тутковський в одній із своїх праць писав, що «на Волині у Рівненському повіті знаходиться справжній згаслий вулкан, один з небагатьох вулканів на просторій території України».
Дослідження геологів дозволяють припускати, що мільйони років тому на місці базальтових кар’єрів на Костопільщині лютували вулкани. Внаслідок кристалізації вулканічної магми, яка піднімалася з глибин по розломах і жерлах вулкану і утворювався базальт. Вік цього вулканічного каменю 600-700 млн. років, а висота базальтових стовпів може сягати до 30 метрів.
Поклади базальту в Рівненській області знаходяться в селі Базальтове (Костопільщина). Колишня назва цього населеного пункту – Янова Долина. За легендою, в козацькі часи один із місцевих мешканців, роблячи криницю, докопався до базальту та використав його для закладення фундаменту своєї домівки.
Добувати поклади базальту у Яновій Долині розпочали з 1861 року. Однак найбільших масштабів добування цього каменю сягнуло у міжвоєнні роки за часів польської влади. Тоді Янова Долина була сучасним робітничим селищем, яке було електрифіковане, а також мало водопровід та каналізацію. У 1930-х роках на каменоломнях базальту працювали три тисячі робітників – мешканці Янової Долини та навколишніх сіл.
Базальтовий кар’єр на Костопільщині був однією з найбільших копалень тодішньої Другої Речі Посполитої. У 1936 році до Янової Долини приїздили англійські оператори для того, аби зняти фільм про вражаючі масштаби добування базальту.
Бруківкою з родовища базальту, що на Костопільщині, викладали площі та вулиці в Парижі, Лондоні, Варшаві, Відні та інших містах. Коли видобуток корисної копалини припинили, частину кар’єру заповнили підземні води – так утворилося мальовниче озеро смарагдового кольору через велику кількість водоростей на дні.
З року в рік Базальтові стовпи, як одне із чудес Рівненщини, приваблювали тисячі туристів.
Торф
Наша область багата і на торф – це паливна корисна копалина, яка утворюється впродовж тисяч років з недорозкладених рослинних залишків. Рівненська область має 17% від загальноукраїнських запасів торфу і поступається лише Волинській області (21%).
Поклади торфу знаходяться на півночі Рівненщини, а також на Костопільщині, Дубенщині та Острожчині. За оцінками експертів, на початку 2010-х років геологічні запаси торфу в Рівненській області перевищували 363 млн. тонн. Звичайно, це не означало, що з землі можна було видобути всю цю кількість торфу. Адже частина родовищ відносилася до мілкопокладових або ж знаходилася в заповідниках та заказниках. Тож, обсяг придатного до промислового видобування торфу становив трохи більше 180 млн. тонн.
Крейда
Південний захід Рівненщини багатий на поклади крейди. За 17 кілометрів від містечка Млинів знаходиться Торговицьке родовище крейди. Видобута на Млинівщині крейда вважається найчистішою в Україні. Сумарний вміст кальцію та магнію добутої крейди становить 99,9%. Це дає змогу використовувати крейду з Рівненщини в промисловості, сільському господарстві, для виробництва комбікормів та для вапнування кислих грунтів.
До слова, крейда формується мільйони років з кальцитових залишків морських планктонних водоростей та дрібних частинок черепашок. Вважається, що там, де є поклади крейди – там колись було море. Це дає підстави краєзнавцям розглядати версію, що багато мільйонів років тому тут таки було море.
Граніт
В селищі міського типу Клесів, що на Сарненщині, знаходиться родовище граніту. Свого часу тут утворився найглибший гранітний кар’єр в Європі. Його глибина сягала 118 метрів. Граніт – масивну грубокристалічну магматичну породу тут почали видобувати в 1903 році. Масштаби видобутку граніту до Першої світової війни були чималі: щодня з родовища вивозили 50 вагонів цієї корисної копалини. Навантажені гранітом вагони прямували до губерній Російської імперії. Клесівський граніт використовувався для будівництва доріг та мостів.
Видобували цю корисну копалину і за часів польської влади. Під час будівництва багатьох об’єктів Польщі, зокрема, Ягеллонської бібліотеки та Національного музею у Кракові, використовувався клесівський граніт.
Напередодні Другої світової війни обсяги видобування граніту на Сарненщині становили 100 тис. тон на рік.
Мідь
На початку 2010-х років на Володимиреччині було виявлено поклади міді. Геологи називали родовище міді поблизу селища Рафалівка унікальним, стверджуючи, що мідь там чиста та ще й домішками золота та срібла.
За попередніми дослідженнями, в надрах землі на площі 32 кілометри квадратних можуть залягати 600 тис. тонн міді. Щоправда, це були лише попередні висновки геологів. Родовища міді на Рівненщині потребували подальшого геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки.
Це, звісно, не весь перелік корисних копалин, які зустрічаються на Рівненщині. Однак і згаданих багатств природи достатньо для того, аби вважати нашу область геологічно перспективною.
